Ростислав КОЛОМІЄЦЬ, заслужений діяч мистецтв України:
В театрі повинні бути такі вистави.
Вистава розважальна і не надаю цьому ніякого негативного змісту. Це прекрасно. Бо в наш час, коли на людину звалилися проблеми з усіх боків, глядачі приходять у театр, щоб розважитись. В цій виставі є глибокий зміст. Чернівецький театр, завдяки режисерській трактовці, демонструє свої творчі можливості. Кожен актор має нагоду розкритися. І ми побачили не просто розважальну виставу, а виставу, де актори розкривають свої можливості. Це не просто декілька акторів, які грають краще чи гірше, а побачили усю трупу, яка демонструє свої потенційні і реалізовані можливості.
В мене враження надзвичайно позитивні від цієї вистави. Хочеться побажати цим акторам і режисеру, який створив цю виставу, успіхів, хороших перспектив.
Лариса КАДИРОВА, народна артистка України:
“Обпікаюча енергія… Я давно знаю Людмилу Скрипку, знаю її ще актрисою. Вона була цікавою актрисою, пам’ятаю її моновиставу, допомагала їй чим могла, коли була заступником голови з творчих питань нашої Національної театральної спілки. Була головою журі на їхньому фестивалі.
Люблю цей театр, люблю його модерність в архітектурі, його камерність. При всьому тому, що він схожий нібито на оперний театр, він дуже камерний і в ньому можна цікаво грати вистави, які вимагають такої собі психологічної в’язі…
Ця вистава наче ламає всі канони. Ритм вистави – ритм характерів, ситуацій, положень – все це задано режисером у такому темпі, що, здається, витримати неможливо!
Ми надзвичайно красива і талановита нація. Мені не раз хочеться виступити перед нашими депутатами і сказати: про що ви говорите? Вийдіть на вулицю, подивіться, які красиві жінки ходять, які талановиті і розумні люди! В науці, в інших сферах.
Колись я розмовляла з одним поляком, який мені казав, що наша культура почалася в кінці 19 століття. А я кажу: а тоді де починався наш Сковорода? А ще до того – Мелетій Смотрицький? А Києво-Могилянська академія, а наші Сагайдачні? Куди це все подіти? Вам добре: ви одна нація, говорите однією мовою, у вас є одна країна… А нам не можна було говорити рідною мовою, мати свій театр… Проте ми вижили, при тому не озлобилися, зберегли людську доброту і щирість.
Коли о. Озаркевич створював театр у Коломиї, перший театр, то почав з Івана Котляревського! Не було тоді: це східна, це західна чи центральна Україна… Він пристосував «Наталку Полтавку» до місцевих реалій, до звичаїв землі, на якій він виріс, хліб якої їв. Показав: і в нас є своя Наталка, своя Анничка. Таке і у виставі чернівчан простежується. Можна погоджуватися або ні з таким трактуванням, можна грати так чи інакше, але безперечно одне: вони хотіли задати нам тон радості, тон усмішки, тон життєвої енергії!”
Алла ПІДЛУЖНА, театрознавець, лауреат премії НСТД України у галузі театрознавства та театральної критики:
Чернівецький Театр ім.О. Кобилянської має у театральному світі негласний статус центру комедії, і проведенням Фестивалю комедійних вистав «Золоті оплески Буковини», і звісно, направленням свого репертуару. Виставу «Тітонька на мільйон» вирішено неординарно. Відомий сюжет у жанрі комедії положень, режисер забарвлює вкрапленнями з відомих класичних вистав і це робить дійство веселим, запальним. Інтерактивність вистави сприяє більшому залученню глядачів у коло комедійних ситуацій і динамічно рухає дію. Кожен з виконавців точно тримає характер, знайдену лінію поведінки і колорит образу. Надзвичайно переконливим і віртуозним у виконанні, звісно, є О. Надкерничний у головній ролі. Він рухає сюжет і є центром усіх комедійних перипетій. Особливо хочу відзначити М. Гоменюка у ролі Спетлайга. Барви образу, що їх запропонував виконавець, настільки вигадливі й колоритні! Він так переконливо тримає лінію образу, має стовідсоткове перевтілення у кращих традиціях класичної комедії дель арте. Емоційного драйву виставі додає стихія імпровізації, в дечому, природа «КВН», але застосована доречно і органічно. Театр подарував справжнє свято акторської віддачі, оригінальне режисерське вирішення, продемонстрував високу музичну й пластичну культуру, завзяття та любов до сцени, своїх глядачів.
Валерій Невєдров, народний артист України,театральний режисер (м.Київ):
Мені взагалі подобається чернівецький театр, вони вже декілька разів привозять дуже влучні вистави, такого жанру. Але це дає бадьорість, весілля, фантазію шикарну, таке… я називаю це дурачество акторське на сцені, але це настільки точно вражає і точно відповідає подіям, які там відбуваються.
Ми знаємо телевізійну версію цієї вистави, радше п’єси, там цікаво все, але те, що вони зробили через український підхід — воно якраз так попадає точно.
Цю виставу можна сміло возити Україною, вона буде тільки шліфуватися, відточуватися. Я не буду нікого з акторів виділяти, є ансамбль. І саме цей ансамбль він живе, має відгук у глядача і сучасно… Актори відчувають насолоду, вони майже купаються… Я їх вітаю, дуже влучна вистава!
