Афіша

Неділя, 26.03.17


13:00 - м.Коломия театр. І.Юзюк (за казками А.Мілна) "Вінні-Пух та його друзі" Казка

18:00 - м.Коломия театр. Михайло Старицький "За двома зайцями" Комедія

Субота, 01.04.17


18:00 - м.Коломия театр. Теннессі Вільямс (переклад з англійської Р.Коломієць) "Будинок на злам" Драма

Неділя, 02.04.17


13:00 - м.Коломия театр. В.Орлова "Золоте курча" Казка


Вакансії у театрі:
- адміністратор;
- художник-оформлювач;
- художник по світлу;
- буфетник (кухар);
- машиніст сцени (підсобний робітник)

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

Факс: (03433) 37494

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

Озарківчани у Штутгарті (відеосюжет)

2017-03-25 10:15:49

Коломийські театрали повернулися з Німеччини (відеосюжет)

2017-03-24 17:15:40

"Життя театр, а всі ми в нім - актори" (до Міжнародного дня театру)

2017-03-24 16:50:30

Коломийські театрали підкорювали Німеччину

2017-03-22 09:10:30

Три дні Театру Корифеїв у місті над Прутом

2017-03-21 09:15:18

Три німецькі столиці за три дні! (ФОТО, ВІДЕО)

2017-03-15 17:00:30

Презентація найновіших видань сучасної української драми відбулась у Коломийському театрі (відеосюжет)

2017-02-25 12:37:20

Шановні пані та панове!

Вітаємо на офіційній веб-сторінці першого українського театру на західноукраїнських землях, одного із найстаріших театрів України - Коломийського академічного обласного українського драматичного театру імені Івана Озаркевича.


 Дорогі ШАНУВАЛЬНИКИ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА!

 ШАНОВНІ НАШІ ГЛЯДАЧІ!

 Колектив одного з найдавніших театрів України сердечно вітає Вас з МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ТЕАТРУ, адже це не тільки професійне свято тих, для кого театр став покликанням і професією, але і мільйонів глядачів, шанувальників театру, заради яких існує театр!

 Ми вдячні Вам за підтримку, відвідування наших вистав, оплески і емоції, які роблять Вас співучасниками і співтворцями того мистецького продукту, який ми створюємо для Вас і який не залишає Вас байдужими. Ми дякуємо Вам за те, що Ви разом з нами продовжили і збагачуєте майже 170-літню театральну традицію Коломиї, започатковану отцем Іваном Озаркевичем 1848 року; за те, що своєю участю Ви поширюєте моду на театр і передаєте це своїм дітям.

 Бажаємо Вам вічного свята в душі, невичерпного позитиву творення, християнського милосердя, добра і любові. Все, що ми створюємо, створюємо для Вас з любовю! І це вічне прагнення гармонії, краси і естетичної насолоди є для нас спонукою до професійного росту і самовіддачі!

 Коли душа жадає свята,-

 Спішіть негайно до театру!

 Бо то воістину, не жарт :

 Життя, панове, це - театр!

 Цей афоризм придумав Геній,

 Бо все, що діється на сцені,

 Продовжує сердець биття…

 Театр, панове, це - життя!


 Життя театр, а всі ми в нім - актори.”

(до Міжнародного дня театру)

Міжнародний день театру встановлений в 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО і святкується 27 березня.

До відзначення такого дня приклав зусилля Жан Кокто, театральний діяч і актор з Франції, котрий оголосив сповіщення про таку урочистість 1962 року.

Всесвітній день театру не є державним святом і не є вихідним днем. Але це не заважає вважати його професійним святом театральних діячів і працівників всіх театрів, святом мільйонів глядачів.

За висловом Шекспіра, “Життя театр, а всі ми в нім - актори“.

Світ - маскарад, лице, одежа, голос - усе підробка: кожен прагне видаватися не таким, яким він є насправді”, - вторив йому Гойя.

Символ перевтілення і, одночасно, таємниці - маска. Але вона не уособлює дворушність, - це спроба захистити душу, перетворюючи дійсне на бажане. Разом із маскою символами театру є труба й меч. Трубою скликали народ на вистави мандрівних акторів. Мечем карала людські вади муза Мельпомена…Слово “театр” походить від грецького “theatron” - місце для видовищ, видовище. Театр - це вид мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою.

На питання щодо походження театру немає та й не може бути однозначної відповіді, оскільки поняття театрального мистецтва включає в себе надзвичайно велику кількість різноманітних аспектів, кожен із яких зародився як відносно самостійне явище й став частиною цілого лише пізніше.

Згадка про першу театральну постановку датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті, сюжетом послужили образи єгипетської міфології - історії бога Осіріса. Це було зародженням довгого і міцного зв’язку між театром і релігією. У древній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. Давньогрецькі театральні вистави також використовували міфологічні образи.

Перші театри з’явились в Греції, згодом в Китаї, Індії, а в X столітті з’являються зачатки Європейського театру

Виникнення давньогрецького театру пов’язане зі святами на честь бога виноградарства Діоніса - Діонісіями. Учасники процесій зображали пошт Діоніса і, надягаючи козячі шкури, співали і танцювали (слово “трагедія” в перекладі з грецької - “гімн цапів”). На історичне походження театру вказує обов’язкова участь у трагедіях хору, з яким спочатку вступав в діалоги єдиний актор, пізніше кількість акторів збільшилася до трьох. Сполучившись із літературною традицією, театр в класичну епоху з релігійних, народних уявлень перетворився на самостійний вид мистецтва. Театралізовані вистави стали невід’ємною частиною державних свят - Діонісій та Леней. Для них будували грандіозні кам’яні театри, розраховані на тисячі глядачів (театр Діоніса в Афінах, найкраще за інші зберігся амфітеатр в Епідаврі).

За дату святкування Всесвітнього дня театру взято 27 березня. За переказами, прем’єра першої театральної вистави у Стародавньому Римі відбулась саме 27 березня. Істориками це не доведене. Тим паче що не театр (культурний захід, запозичений римлянами у греків вже у готовому вигляді) користувався популярністю і масовим попитом глядачів, а бої гладіаторів.

Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. З 11 століття відомі театральні вистави скоморохів.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи - мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові (але це не був український театр). Історично найдавнішим українським театром Галичини є Коломийський театр, заснований 1848 року отцем УГКЦ Іваном Озаркевичем. Тому саме він поклав початок українському театральному рухові на західно-українських теренах.

У Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі - в 1809, в Полтаві - в 1810.

Перший професійний український театр було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький. Згодом цей театр отримав назву Театру Корифеїв.

Становлення класичної української драматургії пов’язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві, та Григорія Квітки-Основ’яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі.

У другій половині 19 століття в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру - драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.

Українська театральна традиція потужна й багата, згадати хоча б славетні імена таких корифеїв вітчизняної культури, як Лесь Курбас, Гнат Юра, Наталя Ужвій та безліч інших. Творчі надбання митців знаходять своє втілення, продовжують розвиватись у сучасній театральній школі.
Наш національний театр - справжнє багатство, це неповторне свідчення української духовності. Водночас театральне мистецтво є своєрідним дзеркалом, у якому відображаються всі проблеми і процеси становлення і трансформації, характерні особливості життя суспільства, його прагнення, духовний та інтелектуальний потенціал, негативні й позитивні тенденції його розвитку.

Умістивши в своєму феномені все різноманіття культур від Європи до Японії, театр є універсальною мовою спілкування людини з буттям. Це не просто професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів глядачів.

 Ольга Руданець – керівник літературно-драматургічної частини Коломийського

академічного обласного українського драматичного театру імені І.Озаркевича


  Коломийський

академічний обласний український драматичний

театр імені Івана Озаркевича

презентує свій 169 театральний сезон

Прем’єра першої вистави Коломийського театру “Дівка на виданню або На милування нема силування” за п’єсою І.Котляревського “Наталка Полтавка” відбулася 8 червня 1848 року. Священик української церкви Іван Озаркевич адаптував твір Івана Котляревського до життя покутських українців. За словами Івана Франка: “І.Озаркевичеві хотілося подати Котляревського галичанам не в оригіналі, а в підгірськім кептарі”.

19 жовтня 1848 року, Озаркевич, привіз Коломийський театр до Львова, де коломияни зіграли виставу “Дівка на виданню або На милування нема силування” перед делегатами конгресу української інтелігенції. На думку Івана Франка, саме ця подія започаткувала український театральний рух в Галичині.

Славу Коломийському театру здобували актори, режисери, митці: Іван та Іванна Біберовичі (видатні українські актори другої половини XIX сторіччя), Володимир Блавацький (перший український Гамлет, засновник першого професійного українського театру в США), Микола Бенцаль (на думку театральних критиків: один із найкращих західноукраїнських акторів періоду 20-30 років минулого століття), Василь Симчич (відомий за своїми акторськими роботами в кіно: Захар Беркут - “Захар Беркут”, отець Мирон - “Білий птах з чорною відзнакою” та інші), Михайло Вербицький (автор музики Гімну України), Данило Нарбут (народний художник України), Оксана Затварська (першою на Прикарпатті отримала високе мистецьке звання “Заслуженої артистки України”), Іван Когутяк (відомий в Україні організатор театральної справи), Григорій Манько (відомий, як провідний актор Київської опери, один із засновників хору бандуристів), Тарас Мельничук (лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1992 р.), український поет-дисидент), Юрій Тодорів, Ігор Салій, Діна Жолобайло та багато інших.

Театр є лауреатом численних світових та українських театральних форумів: м.Единбург (Шотландія), м.Лодзь, Ельблонг (Польща), Хеб (Чехія), Сучава (Румунія), Херсон, Львів, Полтава, Кіровоград, Мукачево, Тернопіль, Чернівці, Керч…