Афіша

Неділя, 20.06.21


13:00 - м.Коломия театр. Євген Тищук (переклад Василя Лужковського) "Спасибі, Барбі" Казка для дітей

18:00 - м.Коломия театр. за п'єсою Франца Крьоца "Рятуйте, мене женять!" комедія

Неділя, 27.06.21


13:00 - м.Коломия театр. Євген Тищук (переклад Василя Лужковського) "Спасибі, Барбі" Казка для дітей

18:00 - м.Коломия театр. Іван Карпенко-Карий "Мартин Боруля" комедія


Вакансії у театрі:

- начальник радіо-електро цеху;

- звукооператор;

- машиніст сцени;

- художник з освітлення;

 

 

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

Коломийський театр їде на фестиваль «ЕТНО-ДІА-СФЕРА»

21 травня 2021 р.

Пам'яті Зіновія Симчича

07 травня 2021 р.

Коломийські театрали повертаються до репетицій - готують нові вистави (відео)

15 квітня 2021 р.

Дмитро Чиборак: “Коломийський театр відкриє завісу нових прем`єр. Ми вже жадаємо зустрічі”. (Відео)

28 березня 2021 р.

Коломийський театр показав глядачам прем'єру комедії «Сто тисяч» (відео)

03 лютого 2021 р.

Озарківчани готують нову прем'єру (відео)

29 січня 2021 р.

Артистка театру Катерина Новицька стала стипендіаткою Президента України

21 січня 2021 р.

Коломийські представлення”. День четвертий. Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича. Фото-звіт та висновки експертів

11 вересня 2014 р.

ПРЕМЄРА

Наталія Максимчук

ПАН КОЦЬКИЙ”

музична казка

       

       

ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ

 
 

Тут театр має чітко зрозуміти, яка адресність, до кого він апелює . Тому що казка, звичайно, ця для наймолодшого глядача, однак адресність у її акцентах. Наприклад, кіт і лисиця тут явно розраховані на зовсім іншу вікову категорію, а ніж для дітей, які мають ловити сюжет. Тут, по-моєму, є невідповідність в моментах існування актора, у цих акцентах, котрі ставляться на любовних стосунках для дорослих людей.   У мене найбільша претензія, власне, не тільки у не чіткій апеляції до вікового глядача,  скільки у какофонії, практично в усьому. Починаючи від музичного супроводу, до якого у мене найбільше претензій. Тому що єдиний момент,  який чомусь взятий від Лисенка, арія Лисички та її характер, я побачила як актрисі значно простіше, тому що вона пропонує характер, а не тільки пристосування. Ілюстративна музика, якої забагато, вона різножанрова, різнохарактерна, забиває дію, не джентльменський набір. Мені здається, власне, це і заважає акторам. Я розумію, що це посилює дію, це додає динаміки, але музика для такої вистави або може гармонізувати або дисгармонізувати як у даній виставі. Якщо говорити про театр, то в принципі тут є цікаві актори, молоді і це велика принада театру, з якими можна працювати.  

Зрештою  у мене  є претензії до самого драматурга, яка власне не визначилась  для кого це. Чи це просто імпровізаційні моменти самих акторів, до чого там Африка? З точки зору естетики у мене теж є маса запитань. Ми бачимо талановитих акторів, однак до костюмів треба було бути більш вибагливими. Мабуть, все це тому, що вистава “Пан Коцький”  є прем’єрною.  Однак чи є вона фестивальною, мабуть, ні!”

 
“Я маю ностальгічну ноту до Івано-Франківська і до його дорослого і лялькового театрів, до імені Марійки Підгірянки, яке він носить.
Щодо вистави, то вона світла, у ній є несподіванки. Разом з тим мені бракувало цілісності. Якщо у звукоряді виставі були мотиви карпатські, мелодії Східної України, мені б хотілося це бачити і візуально, тобто це мало б бути у костюмах. Сильно бракувало несподіваної пластики. І звичайно фінал… Він фінал чи не фінал?”

Щиро вітаю Коломийський театр з прем’єрою: динамічною, яскравою, дуже гарною візуально. Актори грають із задоволенням, а відтак і ми отримуємо задоволення. Головне, любіть одне одного, поважайте і шануйте тих, хто поруч. Мені сподобалася казка!”

   

Сучасна інтерпретація відомої народної казки. Вона знайшла втілення у цій виставі через музично-пластичне вирішення, а драматургічний сюжет трохи відійшов на другий план. Можливо, за піснями і хореографічними мініатюрами дітям не обов’язково було слідкувати за сюжетом. Можна сказати також, що є деякі недоречності в сюжеті, бо все ж таки треба пам’ятати, що казка спрямована на дитячу аудиторію, а деякі моменти дуже яскраві і виграшні, але не зовсім дитячі.

Слід відзначити декілька хороших акторських робіт. Роль Лисички, яку зіграла Мальвіна Галунка. Яскравий образ Зайчика. Актриса цікаво придумала і цікаво вибудувала свою роль. Ще мені сподобалася актриса, яка зіграла Мишку. Вона теж спробувала урізноманітнити свій образ.

Музична частина трохи розчарувала. Є впізнавання шлягерів. Діти, може, не знають цих речей і вони не концентрувалися на тому. Вони просто чули запальну музику, але ж якщо ми вже говоримо професійно, то вийшло веселе музичне, пластичне, хореографічне дійство. Я думаю, що у цьому завдання театру виконано.”

   
 

Я дуже люблю акторів Коломийського театру, бо я ставив вистави тут. Це театр не музично-драматичний, але те що було на сцені: музика, пластика - прекрасно, молодці! Я б це назвав таким собі легким “капустником”. Я не зрозумів чим сюжетно закінчилась вистава. Але я зрозумів, що це знає режисер. Все що вони роблять - чудово, але сюжетна лінія повинна бути. Я не побачив конкретики. А може і не треба цього сюжету? Досконало все було, бо діти сприймали. Але ви, мабуть, теж відчули ті моменти зупинки. Я не знаю хто композитор. Були відчутні відголоски “радянського періоду”. Повинен бути не просто підбір музики, потрібно мати оригінал. Це моя думка. Я дуже задоволений тим, що актори працюють. Я кожного з них знаю. Вони відкрилися для мене по-новому: пластичні, музичні… Це головне.”

   
“Класично вирішена казка. Зроблена вона для людей, для маленьких глядачів і розрахована на їхнє розуміння та співчуття. Сценічна мова доступна і демократична. Кому потрібно - діти співчувають, а кого треба засудити - того й засуджують. Одне тільки питання: Зайчик виходить на перший план. Дійсно актриса грає прекрасно, точно… і що головне, у казці завжди за звірами мають проглядатися люди і з цим виконавиця ролі Зайчика впоралася на відмінно. Бо ми звикли, що зайчика завжди показують боягузом, а тут він постає повноцінною дійовою особою. Так що враження найпозитивніші.”
   
“Мені сподобалася ця вистава. Вона з розряду простих, не дуже перемудрених вистав, така собі хороша під назвою “робоча конячка”. Гра акторів, можна сказати, задовольняє, але хочу виділити двох актрис, які грали Зайчика і Лисичку. Зайчик - то взагалі… суцільне радісне сприйняття, точне попадання в роль, грим доповнює все це, а гра просто чудова… якби можна було подати її на кращу роль, то я б голосувала за цю актрису. Ну а сценографія бажала би кращого, та разом з цим ця простота дає можливість ставити цю виставу де завгодно… можливо це й не недолік. А взагалі враження приємне від вистави.”
   
 

Завжди, коли ми говоримо про дитячу виставу, перше що ми повинні враховувати - реакція дітей. Адже все робиться для них. Діти реагувати дуже добре, ви це бачили і чули. Вони були уважні, співчували героям, загалом, були в ритмі вистави. Важливо, щоб актори були захоплені тим, що вони роблять. Якщо ж все відбувається навпаки - дитяча казка вмирає. Акторам подобалося і це дуже добре!

Мені сподобалася сама казка, вона була винахідлива. Інсценівка добре зроблена. Що стосується акторської гри - інколи штампи були, але не надто багато,щоб це могло вплинути на загальне враження від вистави. Костюми хороші, хоча й традиційні, але водночас були живими.

Мені здалося, що вистава була трохи задовгою, як для дітей. Але, водночас, діти реагувати добре, їм подобалось. Щодо музичних номерів…Це зрозуміло, адже дитяча казка коротка і щоб якось її довести до часу вистави потрібно це робити. Іноді це було ілюстративно. Але знову ж таки, це було не надто часто,тому на загальне враження не вплинуло

Що мені менше сподобалось? Музика була хороша, така яка повинна була бути: моторна, ритмічна, мелодична. Це добре, але… Там була еклектика: відомі мелодії, речі створені композитором. Загалом - “вінегрет”. Хоча кожна мелодія окремо - добре. Але коли пригадуєш загальне враження, то воно стилістично розрізнене і це мене трішки “вибивало”.

І ще одна річ (діти цього не помітили), адже ритм їм подобався, але музична слухова пам’ять, там це відкладається. Вони звикають, формується музична норма. Це не дуже доречно. Та все ж можна щиро привітати театр з живою, хорошою, дитячою виставою!”

 

 

Більше інформації про фестиваль на http://teatr.kolomyya.org/kol_presentations/2014/

Джерело: Прес-служба фестивалю
Tweet