ФЕСТИВАЛЬНІ ХРОНІКИ
12 вересня, середа
Миколаївський академічний художній російський драматичний театр
“МОЙСЕЙ”
(драма)
Фото Оксана САНАГУРСЬКА, ГЛУZД
10 вересня, понеділок
Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка
“САМОТНЯ ЛЕДІ”
(лірична комедія)
Фото Андрій ЧЕМЕРИС
9 вересня, неділя
Дніпровський академічний український музично-драматичний театр ім.Тараса Шевченка
“ВІЙНИ НЕМА… Є”
(драма)
Фото Андрій МИКИТЮК
КОРОТКІ АНОТАЦІЇ ФЕСТИВАЛЬНИХ ВИСТАВ
9 вересня, неділя
Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. Івана Озаркевича
Л.КОСТИШИН, Б.МЕЛЬНИЧУК
“ПАСТКА ДЛЯ ОРЛА”
(сучасна українська казка)
Увага! Увага! Всім боятися, тремтіти і залишатися на місцях! Це - мій наказ! Я - Двоголовий Орел, володар усіх і всього. Ніхто ніде не сміє мені суперечити, бо інакше - страшна кара. Отже, слухайте уважно: від цієї секунди оголошую цей ліс своєю територією, а всіх його мешканців - своїми рабами!” Але лісові мешканці не здалися, а, згуртувавшись, заманили орла в пастку…
Дніпровський академічний український музично-драматичний театр ім.Тараса Шевченка
“ВІЙНИ НЕМА… Є”
(драма за творами Бориса Гуменюка)
Ідея Ігора КИРИЛЬЧАТЕНКА
Інсценізація В’ячеслава ВОЛКОНСЬКОГО
Герой п’єси, ветеран АТО з позивним Солдат, впадає в кому. Опинившись у лабіринті пам’яті, він зустрічається зі своїми альтер его - посередниками між зовнішнім і внутрішнім світами. Солдат не відчуває себе в безпеці, його нав’язлива ідея - знайти зброю для захисту. Зброя - єдине, що йому тепер необхідно! У цьому він бачить своє спасіння. В уламках розщепленої свідомості героя виникають три сутності: Війна, Любов, Природа. Використовуючи спогади ветерана про події його військового минулого, ці сутності створюють іншу, нову реальність, заводячи Солдата в глибини його ж запаленої свідомості, все далі і далі від світу живих…
Мати бійця не втрачає надії повернути сина до реального світу. Вона намагається звільнити Солдата з пастки подій минулого, вивести за межі кола хворобливих уяв, розбудити в ньому волю до життя. Але герою важко зрозуміти, що є реальним, а що ні. Врятувати його може тільки диво. Якщо Солдат загине в своєму сні, чи зможе він прокинутися в реальному світі?
10 вересня, понеділок
Ризький Український народний театр
“УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ”
(драма на 2 дії)
Сільська дівчина Анна палко полюбила простого хлопця Михайла Гурмана. Брати, розлучивши їх, віддали сестру за нелюба Миколу Задорожного, переконавши Анну, що її наречений “згиб у Боснії”. Через три роки Михайло повернувся до села жандармом і стрів свою кохану. Палка любов спалахнула знову, що стало причиною трагічної розв’язки - вбивством Михайла Гурмана.
Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка
Ігор АФАНАСЬЄВ
“САМОТНЯ ЛЕДІ”
(лірична комедія)
Режисер-постановник - заслужений діяч мистецтв України Петро ІЛЬЧЕНКО
Художник-постановник та костюми - Олена БОГАТИРЬОВА
Пластика - Ольга СЕМЬОШКІНА
Леся БОГДАНІВНА - Народна артистка України Галина ЯБЛОНСЬКА
Савва - Заслужений артист України Олександр ПЕЧЕРИЦЯ
Вірочка - Анастасія ДОБРИНІНА
У старій квартирі мешкає відома в минулому актриса. Єдина рідна жива душа – племінниця Вірочка. Не стільки через матеріальні проблеми, скільки від самотності героїня бере квартиранта. Таким чином в її домі з’являється Савва. Він приїхав підкорювати столицю з провінції. Леся Богданівна в захопленні від хлопця, проте Вірочка інтуїтивно відчуває, що він не той, яким представляється….
11 вересня, вівторок
Львівський академічний обласний театр ляльок
Сергій КОВАЛЬОВ
“ДОРОГА ДО ВИФЛЕЄМУ”
(легенда за Біблейськими мотивами)
Це історія про покликання людини, про пошук власної дороги.
У виставі “Дорога до Вифлеєму” Сергія Ковальова немає фінальної крапки, бо візок зі Святим немовлям та Дівою Марією Віслючок везе у зоряну безкрайність. Ця дорога у всесвіт сприймається нескінченим шляхом до людських сердець, на якому буде пробуджуватися Віра, Надія, Любов.
Закарпатський обласний театр драми та комедії
(м.Хуст)
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
“НАТАЛКА ПОЛТАВКА”
(музичне дійство)
Режисер-постановник - Сергій АРХИПЧУК
«Наталка Полтавка» у постановці Сергія Архипчука є новим прочитанням класичної і всім відомої п’єси Івана Котляревського.
Вона дистанціювалась від соціально-побутової п’єси з традиційним зображенням українського села. Концепція побудови ґрунтується на прагненні говорити з глядачем мовою модерного театру. Особливого шарму виставі додає оригінальний склад оркестру та своєрідний підхід до осмислення класичної спадщини Миколи Лисенка. Симбіоз музики, драми і гумору, креативне поєднання мови Івана Котляревського й ексклюзивного діалекту Закарпаття, минулого та сучасного за допомогою костюмів і декорацій.
Ніжинський академічний український драматичний театр ім. Михайла Коцюбинського
Павло АР’Є
“ЕКСПЕРИМЕНТАРІУМ”
(сучасна українська народна трагікомедія)
У Чорнобильській зоні відчуження мешкає сім’я. Головує у ній старезна баба Пріся - дещо неординарна особистість що товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби, а під час війни наводила жахи на німецьких окупантів. З нею живуть онук і хвороблива донька, яку свого часу покинув чоловік.
Відчуження цієї сім’ї у п’єсі не стільки територіальне, скільки психологічне, бо основа конфліктутвору - це зіткнення двох світів: зовнішнього - сучасної України і внутрішнього - містичного, архетипічного світу, що береже традиції і корінням йде глибоко в землю. Драматургу вдалося поєднати злободенне із мотивом українського міфу. Разом із тим “Експериментаріум“, попри властиву цій виставі метафоричність, ставить нам досить конкретні питання, що стосуються як нашого минулого, так і нашого теперішнього.
І тільки вирішивши їх, ми зможемо, на відміну від героїв п’єси, сказати, куди ж ми все-таки рухаємось.
12 вересня, середа
Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки
Руслан НЕУПОКОЄВ
“ПРО ІВАНА І КОТА”
(вистава-казка)
Режисер-постановник - Михайло УРИЦЬКИЙ
Художник-постановник - Микола ДАНЬКО
Композитор - Віталій МАНИК
Іван Багатий жив у курені голий і мав собі Кота. Купить Іван сала та хліба, а Кіт і поїсть. От він того Кота впіймав, побив і прогнав. Розсердився Кіт на свого господаря та й пішов позивати його до Пана-Війта…
У виставі висміюються людські недоліки та вади, такі, як ледарство, агресивність, жадоба і прославляються мудрість, хоробрість та кмітливість. Розповідаючи про пригоди тварин, усі казки світу “підморгують одним оком на людей”.
Миколаївський академічний художній російський драматичний театр
Іван ФРАНКО
“МОЙСЕЙ”
(драма)
Режисер-постановник - Євген ОЛІЙНИК
Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі пошуку “землі обітованої”. В основі поеми Франко - біблійний сюжет. Історія починається з моменту, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм після сорока років поневірянь наблизилися, нарешті, до обіцяної їм землі в Палестині. Але Мойсей поступово втрачає авторитет: народ скаржиться і бунтує, забуваючи про заповіді і обіцянки.
Чернівецький академічний обласний музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської
Вільям ШЕКСПІР
“ДВАНАДЦЯТА НІЧ, АБО ЯК СОБІ ХОЧЕТЕ”
(комедія оманливості почуттів)
Режисер-постановник, музичне оформлення - Дмитро ГУСАКОВ
Художник-постановник - Наталія РУДЕНКО-КРАЄВСЬКА
Ця остання життєрадісна комедія великого англійського драматурга епохи Відродження названа на честь дванадцятої ночі після Різдва, яка вважалася кінцем святкових днів і відзначалася особливо бурхливо. У цій комедії панує кохання, яке гартується випробуваннями. Долати їх було нелегко і 400 років тому, і сьогодні. А коли додаються ще й плутанина і непорозуміння, то смішно стає не акторам, а глядачам. Отже, хто і як знайде своє кохання, і при цьому не зійде з розуму від божевільних пустощів та жартів, - про це театр разом із Шекспіром покаже вам лише вкінці вистави.
Цікава інтрига сюжету: Себастьян та Віола - брат і сестра, які втратили один одного в бурхливому морі. Обидва залишилися живими, але кожен вимушений починати нове життя у незвичайній країні Іллірії - країні, де завжди панують веселощі та пустощі. Мешканці її завжди привітні та жартівливі. Окрім двох - герцога Орсіно та графині Олівії, бо Орсіно до нестями закоханий в Олівію, а вона не може полюбити його, бо в жалобі за померлими батьком і братом. Перевдягнена в чоловіка Віола, називаючи себе Цезаріо, стає на службу до герцога, який наказує добитися в Олівії побачення з ним. Але Віола сама закохується у герцога. Олівія ж, пройнявшись полум’яними речами юнака, покохала зовсім не герцога, а Цезаріо, який насправді є Віолою. І поки вони намагаються розв’язати складний любовний вузол, інші мешканці казкової країни тим часом отримують насолоду від життя. Так пан Тобіо - дядько Олівії, зі слугами Олівії - Марією, Фабіаном та Блазнем розігрують ключника Мальволіо, переконуючи, що сама графиня кохає його.
Тривалість вистави - 2 год 20 хв
13 вересня, четвер
Полтавський академічний український музично-драматичний театр ім. Миколи Гоголя
Ганна ЦИБАНЬ
“ЦАРІВНА КВА-КВА”
(музична казка-гра на 1 дію)
Режисер-постановник - заслужений діяч мистецтв України Владислав ШЕВЧЕНКО
Художник-постановник - Наталія НІКОЛАЄВСЬКА
Концертмейстер - Наталія ЗАЙКО
Відомий сюжет про царських синів, які за допомогою сагайдаків і стріл подружжя собі шукали. У старших синів – дружини, як дружини, а у молодшого – жаба. Та виявилося – пощастило найменшому, але за щастя своє поборотися треба. Весела, жвава і дуже добра казка. Адже навіть Баба Яга і Кощій у ній не страшні, а «гламурні», ще й душевно співають.
На юних глядачів чекають веселі ігри і подорож у світ анімації. За допомогою новітніх проекційних технологій діти потраплять у казкову країну ілюзій і чарівних перетворень.
Тривалість вистави - 50 хвилин
Полтавський академічний український музично-драматичний театр ім. Миколи Гоголя
Ганна ЦИБАНЬ
“БОГ Є ЛЮБОВ, АБО ЕДІТ ПІАФ”
(мюзикл)
Режисер-постановник - заслужений діяч мистецтв України Владислав ШЕВЧЕНКО
Художник-постановник - Ірина КЛІМЕНЧЕНКО
Композитор - Віталій КОВТУН
Балетмейстер-постановник - Світлана МЕЛЬНИК
Вистава наче автобіографічний щоденник, розкриває сторінки життя видатної французької співачки Едіт Піаф. Сліпа дівчинка, що зростала в бабусиному борделі, чиє прозріння вимолили у святої Терези паризькі хвойди, перетворилася у неперевершену співачку, яка заробляла за свій спів мільйони і витрачала їх так само бездумно, як і своє життя. Жінка, що щедро роздавала себе іншим, дарувала своє безумне кохання різним чоловікам, пережила страшні трагедії і тріумф, яка стала символом Франції, її душею. Та головним поводирем, виправданням вчинків, сенсом її життя була ЛЮБОВ.
Тривалість вистави - 1 год 40 хвилин
14 вересня, п’ятниця
Херсонський академічний обласний театр ляльок
Олександр КУЗЬМІН
“ЇЖАЧОК-ХИТРЯЧОК”
(вистава за казками Івана ФРАНКА)
Режисер-постановник - Олександр КУЗЬМИН
Художник-постановник - О.ВОЙТКЕВИЧ-ШЕВЧЕНКО
Композитор - О.СЛІПОКОНЬ
До вистави “Їжачок-Хитрячок” увійшли три казочки Івана Франка. Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи. Вистава музична, з яскравими ляльками, які створені з предметів народного побуту.
Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса
(спільний проект)
Олег МИКОЛАЙЧУК, Неда НЕЖДАНА
“ІГРИ ВОВКІВ БАЛЬЗАКІВСЬКОГО ВІКУ”
(драма)
Вистава презентує парадоксальний погляд на знакову постать літератури, чиє життя і творчість тісно пов’язані з Україною. Історія кохання Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської стала легендою. “Нерозгадана чужоземка”, “кохана вовчиця”, одне слово, фатальна жінка…
Оригінальну версію кульмінації цього роману і презентує вистава. Оноре де Бальзак поєднав у собі дивовижні контрасти - був романтиком і сатириком, мудрецем і блазнем. Діється в Україні, але вистава презентує ще й мультикультурне розмаїття Європи. Образ шагреневої шкіри втілюється у долі самого Бальзака, а здійснення бажань обертається трагіфарсом для кожного героя, які слідують вовчим законам у боротьбі за свою волю. Вони перетворюють світ у театр, документальність поєднується з фантазією, а трагічне відтінює гра та іронія.
Херсонський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша
Андрій КУРЕЙЧИК
“ОБРАЖЕНІ. РОСІЯ”
Режисер-постановник, художнє та музичне оформлення - Сергій ПАВЛЮК
Звукорежисер - Артем ДЕМЧЕНКО
Її тема надзвичайно актуальна і гостра. Із монологів семи дійових осіб, що представляють характерні типажі суспільства, вимальовується страхітливий образ країни - нашого північного сусіда. Колоритні персонажі з добре впізнаваними рисами, інтонаціями, мовою, пластикою, зв’язані неймовірно влучним образним задумом режисера, дають переконливе уявлення про існування сьогоднішньої Росії.
Тривалість вистави - 100 хвилин
15 вересня, субота
Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (м. Львів)
Іван РЯБОКЛЯЧ
“МАРІЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКА”
(дума на 2 дії)
Режисер-постановник - Федір СТРИГУН, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка
Художник-постановник - Олександер ОВЕРЧУК, заслужений діяч мистецтв Польщі
Режисер - Таїсія ЛИТВИНЕНКО, народна артистка України
Марко Кропивницький, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька - про них можна писати романи і знімати фільми. Творячи український театр корифеїв, вони закладали основи українського професійного театру, формували традиції, завдяки яким пізніші покоління могли й можуть вдаватися до модерних/постмодерних експериментів.
Федір Стригун розповідає своєю постановкою зворушливу історію про дівчину, що народилася в селі Заньки на Чернігівщині в родині збіднілих поміщиків Адасовських і, попри спротив батька, а згодом і свого тодішнього чоловіка - полковника Сергія Хлистова, потрапила на професійну українську театральну сцену. І, відкинувши спокусу грати на найбільших сценах Російської імперії, український театральний поміст не покинула.
Заньківчанам вдалося відтворити атмосферу кінця XIX століття, коли діяли Валуєвський циркуляр та Емський указ про заборону української мови. Українського (малоросійського) театру тоді не існувало, і мало хто вірив у його можливу появу. Та дехто таки сподівався! У цій історії є любовна драма, вибір між кар’єрою та патріотизмом, конфлікт із батьком, театральні інтриги/заздрощі.
Тривалість вистави - 3 год
16 вересня, неділя
Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. Івана Озаркевича
Василь СТЕФАНИК
“КАМІННИЙ ХРЕСТ”
(драма)
“Камінний хрест” - глибока психологічна студія душі українського селянина-трударя, якого соціальні обставини примушують рвати віковічний зв’язок з тим ґрунтом, на якому він виріс. Іван Дідух ставить хрест на своєму, политому кривавим потом, полі і ніби заживо себе ховає. Проте він хоче жити у пам’яті нащадків, хоче, щоб цей хрест в’язав його з рідним селом і тоді, коли він буде далеко на чужині, і тоді, коли його не стане в живих. Ця тема буде актуальною для українців доти, доки не відпаде потреба заробітчанства, яке руйнує родини, ставить свій важкий хрест на родинному корені багатьох українських родин.