Карпатські гори й ліси ось місце дії цієї казкової, пісенної вистави-гри Українські народні оповіді й легенди про мавок, лісовиків, чугайстрів та інших лісових мешканців оживають перед глядачем, переносячи його в реальність, наповнену магією природи й поезією любові.

Молодий вівчар Іван уперше йде на гірське пасовище і потрапляє в цей чарівний світ. Юнаки та дівчата перевтілюються у героїв гуцульських міфів – у мавок, чортів, лісовиків. Закохавшись у лісову красуню Мавку, Іван відмовляється від земної любові до своєї нареченої Марійки й намагається відректися від своєї людської суті (“Я вже людиною не чуюсь…”)

Але чи вдасться йому при цьому зберегти свою душу?

ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ

Позитив у тому, що діти вклали слово Олександра Олеся, «Ніч на полонині» якого вперше повернув в Україну театр Заньковецької. Тоді ще не можна було навіть його ім’я називати. Я в ній грала Мавку.

Мавка була для мене гірською істотою, яка летіла з вершини на вершину, яка хотіла підняти до себе Іванка, так само як Лукаша у Лесі Українки, де я також грала Мавку.

На жаль, ми ногами не просто ходимо по землі, а топчемо її. А Еммануїл Кант казав: не топчіть землі. Ходіть по землі, але головою торкайтесь зоряного неба. А всередині має бути моральний закон.

Вистава мені здалась трішки наївною, але сподобалась. Це молоді актори, студенти, по них можна зрозуміти, якими вони будуть далі. Ця віддача акторська перспективна – з пластикою, з усіма театральними ходами – і говорить про те, що надалі з цього ансамблю цілком може вийти театр. Це їх об’єднує. Бажаю творчому колективу вчитися, дорослішати і, під керівництвом досвідчених педагогів, народити театр.