Афіша

Неділя, 20.06.21


13:00 - м.Коломия театр. Євген Тищук (переклад Василя Лужковського) "Спасибі, Барбі" Казка для дітей

18:00 - м.Коломия театр. за п'єсою Франца Крьоца "Рятуйте, мене женять!" комедія

Неділя, 27.06.21


13:00 - м.Коломия театр. Євген Тищук (переклад Василя Лужковського) "Спасибі, Барбі" Казка для дітей

18:00 - м.Коломия театр. Іван Карпенко-Карий "Мартин Боруля" комедія


Вакансії у театрі:

- начальник радіо-електро цеху;

- звукооператор;

- машиніст сцени;

- художник з освітлення;

 

 

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

Коломийський театр їде на фестиваль «ЕТНО-ДІА-СФЕРА»

21 травня 2021 р.

Пам'яті Зіновія Симчича

07 травня 2021 р.

Коломийські театрали повертаються до репетицій - готують нові вистави (відео)

15 квітня 2021 р.

Дмитро Чиборак: “Коломийський театр відкриє завісу нових прем`єр. Ми вже жадаємо зустрічі”. (Відео)

28 березня 2021 р.

Коломийський театр показав глядачам прем'єру комедії «Сто тисяч» (відео)

03 лютого 2021 р.

Озарківчани готують нову прем'єру (відео)

29 січня 2021 р.

Артистка театру Катерина Новицька стала стипендіаткою Президента України

21 січня 2021 р.

VIII “Коломийські представлення”. День п’ятий. Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Шевченка. Висновки експертів та фотозвіт

09 вересня 2016 р.

Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Тараса Шевченка

Микола Коляда

 

 ЗА КРОК ДО ТЕБЕ”

драма

Сучасна драма Миколи Коляди «За крок від тебе» у режисерській постановці Олега Мосійчука (сценографія Григорія Лоїка), психологічно тонко  відтворює драму ілюзій. Усі герої вистави справді перебувають за крок від реального щастя, але продовжують жити у полоні ілюзій, які й руйнують їхнє життя. А, може, рятують? Усі герої в чомусь нагадують нас, середнє покоління: ми також вже втратили ілюзії молодості, і це нас об’єднує у відчутті часу, і того, який минув, і цього, в якому живемо.

Вистава – це безперервний внутрішній діалог з глядачем, справжній театр думки, за яким ми скучили, задля якого йдемо на вистави, театр душі…




Фото Оксани РИЖУК-ТКАЧУК


   ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ
 
   

 


Дуже приємно було дивитися виставу тернополян. Добре знаю режисера цього театру і його потенціал. Вистава вийшла цікава й багатопластова. Актори добре працювали в багатопластовому рівні, відтворюючи конфлікт поколінь. Режисер вдало віддав сцену й сподівання акторам, він дав їм шанс зіграти долю людини в різних ракурсах. І якщо на початках вистави думалося, що, можливо, щось варто було б скоротити, то пізніше зрозумів - так і треба. Режисер правий, оскільки треба все показати, щоб глядач міг зануритися в нашу багатогранну дійсність. Долі людей виглядають трагічними, але та любов, про яку вони постійно говорять, лише під кінець перемагає. Тому дещо задовгий час вистави себе виправдовує. Я вітаю свого колегу, бажаю йому творчих успіхів. Знаю, що в нього багато планів і задумів, тому щиро бажаю режисерові й тернопільському театрові успішно втілити їх у життя.

 

 

 

Драматургія Коляди сучасна, гостра, вона порушує важливі морально-етичні теми. Однак ця постановка зайвий раз переконала мене в тому, що Коляда - дуже російський автор. Пересилити цей суто російський менталітет неспроможними виявилися навіть деякі вкраплення начебто української сучасності. Вистава розкриває завжди болючу тему батьків і дітей. Та не покидає враження, що вона належить учорашньому дню. Маю претензії до сценографії і надіюся хіба на те, що побачене нами - неповний варіант сценографії, що є в розпорядженні театру. Спостерігаємо нагромадження слабко пов’язаних одна з одною речей, нелогічності, глибинного психологізму не відчутно. Він заховався, цей психологізм, за гіпертрофованою акторською поведінкою. Усе побудовано на крикові, що руйнує тканину вистави. Відчуття штучності того, що відбувається на сцені, - це провина насамперед режисера, який не поставив акторам належного завдання. Велике запитання викликає й музичне оформлення вистави. Це що, Україна? Тут мала б лунати зовсім інша музика…
 

 


Трупу Тернопільського театру я добре знаю. Вона - активна й енергійна, їхній режисер Олег Мосійчук працює з ними добре й постійно. Що ж до вистави, тут проблема в драматургії. Сюжет довго, довго набирає обертів і дуже повільно розкачується. А потім усе йде по наростаючій у шаленому темпі. Тому в другій дії багато трагедії, сліз і всього іншого… Перші п’ятнадцять хвилин першої дії можна було відрізати, навіть не дивлячись. Зрештою, з першої дії можна було без жалю ще багатенько чого викинути. Також вважаю неякісним і текст п’єси, тобто діалоги. Слів у тексті багато, а смислу - мало. Тому, особливо на початку, практично нічого не відбувається і дія не рухається. Це затягує виставу і садить її темпоритм. У таких діалогах артистові немає що грати. Наприкінці першої дії, а потім у другій дії було занадто багато трагічного. Тому в постановці мали б бути якісь перепади. А в цій виставі вийшло так, що початок - затягнутий, а далі все спресоване. Причина цього невдала драматургія п’єси, яка заважає театрові створити якісну виставу без провалів.
Tweet