Афіша


Вакансії у театрі:

- звукооператор

- художник з освітлення

- адміністратор

- працівник сцени (машиніст)

- начальник радіо-електро цеху;

 

 

 

 

Адреса театру: 78203, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, 7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441. 

Колективне бронювання за телефонами: 096 651 03 82, 099 198 57 70

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

❄️ Час добрих різдвяних вистав❄️

29 листопада 2023 р.

Коломийський театр запрошує глядачів на виставу "Земля"

24 лютого 2023 р.

Коломийський театр запрошує глядачів на перегляд казки «Чудо Святого Миколая» (сюжет)

10 грудня 2021 р.

Коломийський театр готує прем'єру для маленьких глядачів «Кіт у чоботях» (сюжет)

27 листопада 2021 р.

У Миколаєві назвали лауреатів Міжнародного театрального конкурсу Ноmo Ludens

12 жовтня 2021 р.

Озарківчани показали виставу "СТО ТИСЯЧ" у Ладижині

04 жовтня 2021 р.

Коломиський театр привіз нагороду з фестивалю "Вересневі самоцвіти"

26 вересня 2021 р.

ТРЕМБИЦЬКИЙ

Ісидор

(1847 – 1922 р.р.)

 

 Народився в м. Станіславі (нині Івано-Франківськ). Український актор, режисер і драматург.

Організатор та керівник «Першого літературно-драматичного товариства імені Г. Квітки-Основ`яненка» (1879 – 1912 р.р.).

Після 40-х років коломийське театральне життя почало занепадати. Його оживив Ісидор Трембицький, який прибув до Коломиї. Восени 1879 року у Коломиї розгортає свою діяльність «Перше літературно-драматичне товариство імені Г. Квітки-Основ`яненка». Організатором і художнім керівником цього товариства був колишній актор театру «Руська бесіда», драматург Ісидор Трембицький, який сам і ставив усі вистави. 1880 року товариство опублікувало свій статут, за яким, зокрема, зобов`язувалося показувати коломиянам вистави не менше одного разу на місяць. Цей колектив перебував на шляху до професійного, ставав професійним театром. Тим більше, що у ньому грали і професійні актори з «Руської бесіди»… В 1870 - 1873 роках, Ісидор Трембицький – актор-комік театру «Руська бесіда» за часів керівництва ним Антоном Моленцьким. Це був плідний драматург, автор 40 драматичних творів, 32 з яких вийшли друком у видавництві Михайла Білоуса у Коломиї. У 1878-1880 роках він редагував коломийський літературного-мистецький двотижневик «Весна», де друкував, поруч зі своїми, і драматичні твори інших галицьких письменників. Не виключено, що він є автором першого драматичного твору, одноактівки про Тараса Шевченка, яка, щоправда, так і не побачила сцени…Першою виставою, якою відкрилося «Товариство імені Г. Квітки-Основ`яненка», була «Наталка Полтавка». Цього разу коломияни заграли «Наталку Полтавку» Івана Котляревського. Сучасники високо оцінювали творчість колективу коломийських театральних аматорів, підносячи її до рівня професійних митців. «Дилетанти-аматори вдоволили цілком публічність нашу. Спів був хороший. Виборний і Возний станули перед нашими очима, як вірні типи наших людей з Полтави. В тих двох ролях оказались панове аматори не дилетантами, а рутинованими акторами…» - писав 1880 року рецензент газети «Діло». Гру коломийських аматорів на рівні професійного театру відзначив оглядач тієї ж газети і в наступній рецензії на виставу «Верховинці» Коженьовського. Тільки протягом 1880 року було представлено понад двадцять прем’єрних вистав в режисурі Ісидора Трембицького. Серед них: «Маруся» за повістю Квітки-Основ`яненка, «Ольга» Яблоновського, «Бондарівна» Заревича, «На св. Андрія» Трембицького, «Сватання на вечорницях» Янковського, інші одноактні комедії та водевілі, значною мірою переробки з німецької та французької літератури, запозичені з репертуару «Руської бесіди»… На жаль, у наступні роки галицька преса майже перестає інформувати публічність про творчість коломийського театру імені Квітки-Основ`яненка. Отже, визначити, якою була лінія розвитку цього театру не видається можливим. Не збереглися прізвища коломийських акторів, але, напевне, то були насамперед колишні актори-професіонали, які залюбки осідали на постійне проживання у Коломиї. Так було з Ісидором Трембицьким у 70-і роки XIX століття. Так трапилось і з Іваном Біберовичем та Іванною Біберовичевою у 90-х роках. Колишній директор і примадонна театру «Руська бесіда» оселилися у Коломиї. Відомо, що вони покинули сцену «Руської бесіди», проте активно брали участь в діяльності Товариства імені Г. Квітки-Основ’яненка. Так, достовірно відомо, що Іванна Біберович виконала головну роль у комедії Р. Чинарова «Дорогий поцілунок» (1902 рік). Зокрема, в рецензії на виставу, яка була опублікована в газеті «Галичанин» за 1902 рік зазначено: «І. Біберович, бувша першорядна артистка малоруського театру, яка виступила в ролі Марії… створила майстерно тип вередливої дами. Гра п. Біберович викликала часті і гучні прояви визнання, вона нагадувала мимоволі кращі часи нашої, сьогодні збідненої провінціальної Мельпомени…». Крім цього, відомо, що «Першим літературно-драматичним товариством імені Г. Квітки-Основ`яненка» вперше здійснена постановка прем’єри вистави за п’єсою Івана Франка «Будка ч. 27» (1902 р.). Однак, історія не зберегла прізвищ режисера-постановника та акторів – виконавців ролей.

 

Автор пєс (про які збереглася інформація):

  • комедія “Іцко сват” (1877)
  • історична драма «Облога Плевни» (1878 р.)
  • народна штука з піснями «Сатана»
  • народна комедія «На святого Андрія» (1879)
  • комедія “Prima aprilis” (1880)
  • народна легенда «Святий Миколай» (орієнтовно 1900 р.)

 

Режисер вистав театру (про які збереглася інформація):

  • водевіль «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1879 р.)
  • драма «Маруся» за твором Г. Квітки-Основяненка (1880 р.)
  • «Ольга» Яблоновського (1880 р.),
  • драма «Бондарівна» Заревича (1880 р.)
  • народна комедія «На святого Андрія» І. Трембицького(1880)
  • комедія «Сватання на вечорницях» Янковського (1880 р.)
  • історична драма «Облога Плевни» І. Трембицького (1880 р.)
  • народна штука з піснями «Сатана» І. Трембицького
  • народна легенда «Святий Миколай» І. Трембицького (орієнтовно 1900 - 1905 р.р.)