Уже вдев’яте Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені І.Озаркевича проводить Всеукраїнський театральний фестиваль “Коломийські представлення”.
Цього року в ньому взяло участь відразу три закарпатські театри. Закарпатський муздрамтеатр показав “Білого нігера” за романем Карела Чапека “Гордубал”(постановка Василя Шершуна).
Відомий театрознавець Алла Підлужна оцінила гру “шерегіївців” так: “У виставі «Білий нігер» Закарпатського муздрамтеатру ім. братів Шерегіїв події роману К. Чапека набули українського забарвлення. Тема заробітчанства, неможливості прогодуватися на рідній землі, руйнування через від’їзд на заробітки родин. Усе те колишнє набуло в сучасній Україні загрозливих масштабів. У виставі створено хиткий, тремтливий образ непевності світу. Дерев’яні драбини, такий необхідний елемент домашнього господарювання, підвішені по сцені. Ця рухлива багатофігурна декорація свідчить про напружений психологічний стан, коли родинні устої зруйновано, ніщо не стоїть міцно на землі, немає тієї необхідної основи, на якій тримається світ родини, а значить і країни. Герой вистави, заробітчанин Юрко Гордубал повертається з-за океану, заробивши грошей, але залишивши там здоров’я і сили, й пересвідчується, що у рідній оселі на нього вже не чекають. У досконалому виконанні Олександра Мавріца прослідковується осягнення людиною руйнування своїх мрій, надій на щастя, розуміння марності зусиль, тяжкої праці. Актор тонко нюансує стани свого героя, дає палітру переживань, сягаючи висот трагедійного у змалюванні життєвого підсумку”.
Про виступ мукачівців Алла Підлужна зазначає: “З п’єси «Собаки» К. Сергієнка у Мукачівському драматичному театрі зробили рок-драму. Усе, що притаманне людям, зіграли… собаки. Мюзикл із сучасними ритмами й відповідним пластичним рядом підсилив емоційну складову про тварин, які по-справжньому страждають і мріють бути потрібними, мати свою людину”.
Київський критик також відзначила і роботу Закарпатського академічного театру ляльок “Бавка”: “Закарпатський театр ляльок «Бавка» у класичну казку «По щучому велінню» М. Кропивницького спробував внести моменти осучаснення, додавши відомих українських пісень й загалом побудувавши дійство переважно на музично-пластичній основі», - коментує Алла Підлужна.
