Афіша


Вакансії у театрі:

- художник з освітлення,

- завідувач художньо-постановочної частини,

- адміністратор,

- машиніст сцени,

- водій автобуса.

 

Адреса театру: 78203, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, 7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441. 

Колективне бронювання за телефонами: 096 651 03 82, 099 198 57 70

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

«Тричі мені являлася любов…». Актори Коломийського театру потішили прем’єрою.

25 серпня 2024 р.

Артисти Коломийського та Херсонського театрів презентували спільну постановку

14 серпня 2024 р.

Понад 120 дітей Коломийщини взяли участь у районному святі до Дня захисту дітей

02 липня 2024 р.

ХІІІ Всеукраїнський театральний фестиваль «Коломийські представлення», присвячений 175-річчю театру

17 грудня 2023 р.

У Миколаєві назвали лауреатів Міжнародного театрального конкурсу Ноmo Ludens

12 жовтня 2021 р.

Озарківчани показали виставу "СТО ТИСЯЧ" у Ладижині

04 жовтня 2021 р.

Коломиський театр привіз нагороду з фестивалю "Вересневі самоцвіти"

26 вересня 2021 р.

ХІІ Коломийські представлення. День четвертий. Мукачівський драматичний театр. “ШАХРАЙКИ”.Висновки експертів та фотозвіт

09 вересня 2021 р.

           


 Ростислав КОЛОМІЄЦЬ, заслужений діяч мистецтв України:

Я в принципі не дуже цнотлива людина, для мене немає тем, які не можуть підійматися в театрі. Я знаю що таке оголене тіло, я обожнюю це: Венера Боттічеллі, яка народжується на Кіпрі. Усе це мені зрозуміло. А ця розважальна вистава претендує на який зміст? Цього змісту я не побачив в ній. Дивно просто, багато пошлості і, при чому, відношення акторів не видно до цієї пошлості, а вони грають це серйозно, мені здається. А це єдине, чого я, нецнотлива людина, не приймаю у виставах — пошлості. Не сприймаю цього абсолютно.
Чи має право ця вистава на існування? Ну, зараз такий час, що право на існування має все, ми ж так розуміємо демократію, так? Роби що завгодно, роби як завгодно і таке інше. Це моя особиста думка.
Це прекрасні актори, я їх знаю. Вони грають в межах того задуму, який їм заданий режисером і грають більш-менш пристойно.
Я не розважився на цій виставі, сприймав її не те що з подивом, а розвівши руки. Знаєте, як кажуть? І таке буває… І це мій, так би мовити, остаточний висновок.
Ця вистава, як ми бачимо, користується успіхом, заграючи не на витончених смаках публіки.
І таке буває…
А далі — тиша…


 

Алла ПІДЛУЖНА, театрознавець, лауреат премії НСТД України у галузі театрознавства та театральної критики:

Мукачівський драмтеатр своєю виставою «Шахрайки» звернувся до сучасної української драматургії. У цій комедії запропоновано карколомний каскад неймовірних, неправдоподібних ситуацій, в які потрапляють герої. Драматург віртуозно й парадоксально закрутив інтригу, в якій «накручено», як по спіралі «все вище й вище» … по емоціям й несподіванностям.  Глядачі бачать на сцені нібито знайоме життя, що вирує за стінами театру і багато в чому впізнають реалії, в яких існують. Безгрошів’я, безробіття, безвихідь… Скрасити враження від цих жахливих умов може, хіба що, комедійний погляд на події. Так і вирішує постановник цю історію - в комедійному, фарсовому ключі, коли в усіх сценах умовність бере верх над реалістичністю. Досить оригінальний прийом сценографічного рішення полягає в тому, що елементи декорації несподівано з’являються з-за куліс і комедійно «грають» , підтримуючи дію. Тема п’єси балансує на межі дозволеного, розважальним, легким жанром театр прагне розвеселити глядачів. Актори органічно існують в жанрі комедії, проте кожний з виконавців веде  свою тему і про ансамбль не йдеться. Створенням колоритного й яскравого образу хазяйки квартири вражає актриса Вероніка Тищук. Якщо всі інші образи – типажі з досить прогнозованими характерами, то образ Марії Петрівни – несподівано психологічний, точно вивірений, з яскравими знайденими нюансами й комедійними моментами. Звісно, хочеться сміятися над цим запропонованим сюжетом і над тим, на які вчинки штовхають людей обставини життя. Але ці гіпертрофовані сценічні веселощі примусили згадати знамените гоголівське: «Над ким смієтеся?»     


 Лариса КАДИРОВА, народна артистка України:

Хочу сказати, що коломийському глядачу треба співати оду. Коломияни настільки добрі, не тільки тому, що відгукуються і завжди готові допомогти, вони раді жарту, раді сприймати, вони вдячні за найменші емоції зі сцени. Вони завжди повертають сторицею. І сьогодні я сиділа в залі під час вистави і бачила, наскільки вони відкриті до творчості колективу з Мукачева”.


 Валерій Невєдров, народний артист України, театральний режисер (м.Київ):

Я знаю цей театр давно, пам’ятаю найстаршу актрису ще коли вона була молодою, у всякому разі вона була героїнею театру, вона грала всякі такі соціальні ролі. Мені подобається цей театр, я знаю, що він трансформувався з російського в український, а це вагомо.

Театр гарний, актори гарні, вони пластичні. Майже увесь успіх вистави належить акторам і, звичайно, режисеру, який поставив, повірив, дав ролі і це основна заслуга колективу. А от щодо драматургії я, мабуть, не буду говорити…


 

Петро КОБЕВКО, заслужений журналіст України, головний редактор газети “Час” (м.Чернівці)

У виставі Мукачівського театру ми побачили маленьку комедію, де висвітлено певні пороки, які є в світі. З часом сценічної дії вони набувають серйозного значення завдяки добрій грі акторів і режисерському трактуванню. Єдине зауваження - це те, що даремно, як на мене, афіша сповіщала про те, що вистава для тих, кому за 18. Нічого аж такого сороміцького там не було, все начебто в рамках пристойності. Театр подарував нам приємні хвилини відпочинку, суджу це і по собі, і по бурхливій  реакції глядачів, які довго не відпускали акторів зі сцени.

Що й казати, молодці, мукачівці!


Tweet