Початок 2013 року, що є ювілейним - 165-м театральним сезоном для Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. Івана Озаркевича, ознаменувався новою сторінкою в житті трупи і знаковою подією в українському театральному русі. На запрошення італо-української культурної асоціації “Розмай” з Неаполя, президентом якої є великий пошановувач української культури Маріо Андреотті, за підтримки генерального консула України в Неаполі Леоніда Домарецького театр здійснив тритижневий гастрольний тур до Італії й успішно виступив на трьох театральних сценах.
Незважаючи на велику кількість українських заробітчан в Італії і, головно, у Неаполі та найближчих до нього містах, така мистецька акція тут відбулася вперше. Приїздили туди, звичайно, і поодинокі співаки, заслужені і навіть народні, але щоб приїхала цілісно театральна трупа, та ще й з двома виставами, - такого не було, тому цей театральний десант викликав неабиякий резонанс серед широких кіл українських емігрантів і громадських об’єднань, які гуртують їх навколо себе.
Дебютував Коломийський театр своєю виставою-візитівкою “Гуцульський рік” Гната Хоткевича у постановці заслуженого артиста України Дмитра Чиборака на сцені театру “Di Constanza Mattiello” у місті Помпеї. Напутнє благословення пароха УГКЦ в м. Помпеї отця Андрія додало акторам завзяття й одухотвореності, адже передувала виставі спільна коляда в церкві та величальне многоліття, яке відспівали разом: отець Андрій, всі парафіяни, церковний хор. Це було так зворушливо, що ніхто й не соромився непроханих сліз від того, як серця переповнювались почуттям єдиної родини.
Другим у програмі візиту було місто Касерта, де коломияни виступили на сцені театру “Don Bosco” з виставою “Гуцульський рік”. І завершальним акордом театрального турне стало місто Неаполь. Тут на сцені театру “San Ferdinando” у переповненій українськими емігрантами та їхніми італійськими друзями залі відбувся завершальний виступ трупи Коломийського театру з виставою В. Канівця “Як наші діди парубкували”.
І, звичайно, головної мети проекту - подарувати українським емігрантам справжнє свято українського духу - ми досягли, а супутня, пізнавальна, для творчої трупи театру також була напрочуд вдалою. Пізнати італію зблизька, а в ній життя українських заробітчан, побачити все на власні очі, відчути сповнаѕ Захоплюючі враження від давньої Помпеї, знищеної Везувієм, вражаючі картини, що відкриваються з вершини вулкана, знайомство з пам’ятками розкішної архітектури середньовіччя і нової доби в містах Касерті, Соренто, Неаполі, Торре дель Греко… Кульмінаційним моментом у багатосерійній епопеї нових відкриттів і вражень стало знайомство з Римом, з християнською державою в державі Ватиканом.
Ближчою і зрозумілішою для всіх учасників поїздки стала і сама італія, і специфіка театрального руху в італії, і місце та роль, а також спосіб життя й намагання зберегти національну ідентичність українських емігрантів у цій європейській державі.
