Ярослав Грушецький
“КОТИГОРОШКО”
героїчна казка
(вистава для дітей від 6 років)
Режисер-постановник Ярослав Грушецький
Сценографія та художник по костюмах Каріна Чепурна
Хореографія Василь Шеремета
Музичне оформлення Любов Литвинчук, Ярослав Грушецький
У виставі беруть участь актори театру: Олена Хомякова, Надія Деркач, Ірина Винник, Тарас Винник, Олексій Бакін, Юрій Полєк
…Вище високих гір знялася велетенська зміїна тінь - на мить здалося, що відтепер ніколи вже на окрадену землю не прийде весна…
Гіркі сльози Землі-матері породили незвичайного богатиря, схожого на маленьку горошинку - невеличкого і непоказного, та з відчайдушним серцем і щирою душею…
Подолавши довгий шлях руїни, маленький герой здобув у ковалів-чарівників могутню зброю, а побратимами у бою з ворогом стали для Котигорошка самі духи рідної землі…
Та ні чарівна зброя, ні могутні побратими не впорались би з хитрющим і підступним ворогом, якби не був Котигорошко плоттю від плоті власного народу і якби йому на допомогу не постав увесь народ…
ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ
 |
“Я маю ностальгічну ноту до Івано-Франківська і до його дорослого і лялькового театрів, до імені Марійки Підгірянки, яке він носить.
Щодо вистави, то вона світла, у ній є несподіванки. Разом з тим мені бракувало цілісності. Якщо у звукоряді виставі були мотиви карпатські, мелодії Східної України, мені б хотілося це бачити і візуально, тобто це мало б бути у костюмах. Сильно бракувало несподіваної пластики. І звичайно фінал… Він фінал чи не фінал?”
“Я маю ностальгічну ноту до Івано-Франківська і до його дорослого і лялькового театрів, до імені Марійки Підгірянки, яке він носить.Щодо вистави, то вона світла, у ній є несподіванки. Разом з тим мені бракувало цілісності. Якщо у звукоряді виставі були мотиви карпатські, мелодії Східної України, мені б хотілося це бачити і візуально, тобто це мало б бути у костюмах. Сильно бракувало несподіваної пластики. І звичайно фінал… Він фінал чи не фінал?” |
 |
“Як на мене, проблема цієї вистави в тому, що перероблено драматургічну основу казки “Котигорошко”, тому вийшло змішання стилів, еклектика у музичному оформленні, яка незрозуміла. Неможна вибудувати логіки побудови відносно того, що відбувається на сцені. Багато запитань до того чому саме такі костюми? Дітям їх важко було зрозуміти. Те саме стосується основного героя. Народився Котигорошко. Це маленький гарненький хлопчик, який перегукується із народженням України чи можна набудовувати й інші асоціації. А тут народжується якесь маленьке чудовисько. Я сподівалася, що воно переродиться, коли переможе змія, але цього не відбулося. В пластиці також відмічається якась суцільна еклектика. Мені здається, режисер не вибудовував якусь одну логічну лінію дії, а зробив якісь просто шматки з мізансцен, які зліпились, як на мене, якимось дивним чином, без логіки і без переконаного рішення цієї казки. Ми чули шум дітей в залі. Як я знаю, найкращий показник чи вдалася дитяча вистава є реакція дитячого залу. Мені було нецікаво спостерігати, бо була незрозуміла думка режисера. Дітям також було незрозуміло. Їх не могли відволікти ні танці, ні пісні, ні музика. Дуже шкода, що такий знаний колектив, який є майстром лялькового мистецтва, не взяв у розрахунок дитячу аудиторію. Вони існують окремо, а коли є така прірва, то вистава не відбувається.” |
 |
“Мені дуже не подобається, що ляльковий театр поступово стає драматичним. Він втрачає свою цікавість, свою ілюзію ляльковості. Багато диму, підсвітки і т.д. - це все вірно, але казка “Котигорошко” відома і я не сприймаю таке рішення. Мені це не зовсім подобається. Мені хотілося б, щоб вистава все ж була ляльковою. |
 |
“Вистава яскрава. Правда, видовищність у ній дещо переважає над змістом. Все-таки в основі має бути розказана історія про Котигорошка. А у цій виставі історія забагато занурюється у спецефекти і саме слово губиться. Є зауваження і до головного образу Котигорошка - мені було важко сприймати його як героя. Замість очікуваних емоцій співчуття, співпереживання та бажання підтримки, він викликає тільки іронію…” |
 |
“Вистава яскрава, костюми шикарні, але тільки на цей зовнішній ефект зроблено головний акцент. Є претензії і до артиста, який водив ляльку Котигорошка - я побачила забагато зневаги, таке враження, ніби він водить якусь ганчірку, а не героя-визволителя. У ляльковому театрі чи не найважливішим критерієм успіху є реакція глядачів, у даному випадку - дітей. Окремі моменти їм подобались та загальне враження, мені здається, вистава на них не справила. Шкода дуже… та все ж ця інтерпретація відомої казки заслуговує на увагу. Вона має бути, тільки я б радила постановникам трішки допрацювати.” |
 |
“Я бачила цього театру тільки дві вистави. Минулого року - “Цахес” і вже тепер “Котигорошко”. Якщо судити по цих двох роботах, то театр в дуже хорошому робочому стані. У них дуже добрий динамічний зоровий ряд. І це, напевно, риса театру, а не тільки цих двох вистав. Але… щодо вистави “Котигорошко” - динамічність яскраво виражена, але губиться сюжет вистави (це ж саме було і в “Цахесі”), тобто вистава-шоу. “Котигорошко” - дитяча вистава і вона повинна на сюжеті базуватися. Ви бачили як діти реагували? Сюжету не вистачало, щоб тримати глядача. Але, я гадаю, це не вада театру, це вада художнього керівника.” |
Більше інформації про фестиваль на http://teatr.kolomyya.org/kol_presentations/2014/
