Афіша

Четвер, 24.10.19


10:00 - м.Коломия театр. Шарль Перро "Попелюшка" Казка

14:00 - м.Коломия театр. Григорій Квітка-Основ'яненко "Сватання на Гончарівці" Комедія

Неділя, 27.10.19


13:00 - м.Коломия театр. Микола Лисенко "Коза-дереза" Мюзикл для дітей

18:00 - м.Коломия театр. Микола Гоголь "Вій" Містерія


Вакансії у театрі:

- начальник радіо-електро цеху;

- звукорежисер

- машиніст сцени;

- художник з освітлення;

 

 

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

Гоголівці гастролювали: «Наталка Полтавка» в Коломиї

2019-09-21 21:37:04

Дмитро ЧИБОРАК: Хочемо розширити географію фестивалю за допомогою наших сусідів із Польщі, Румунії та Грузії

2019-09-19 14:14:15

У Коломиї завершився Всеукраїнський театральний фестиваль (відеосюжет)

2019-09-18 19:00:48

"Коломийські представлення 2019": якою запам'яталася комедія "№ 13".Фоторепортаж

2019-09-16 21:49:52

ХІ Коломийські представлення. День сьомий. Закарпатський музично-драматичний театр (м.Ужгород). "№13". Висновки експертів

2019-09-15 09:49:38

ХІ Коломийські представлення. День шостий. Черкаський музично-драматичний театр ім.Т.Шевченка. "БУВАЛЬЩИНА... УКРАЇНСЬКІ ВОДЕВІЛІ". Висновки експертів

2019-09-14 09:23:12

У Коломиї триває театральний фестиваль (відеосюжет)

2019-09-13 18:40:46

Коломийські представлення”. День п’ятий. Волинський академічний обласний музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка. Фото-звіт та висновки експертів

2013-09-19 08:00:50

 Волинський академічний обласний музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка

Дмитро Мельничук

(за новелою Еріка-Емануїла Шмітта “Оскар і Рожева Пані”)

«З ЛЮБОВ’Ю… ОСКАР»

листи

(мала сцена)

 

Режисер-постановник - Дмитро Мельничук

Сценографія - Богдана Бочкай

Музичне оформлення - Даніель Слабодар (Ізраїль)

В ролях: Сергій Басай, Олександр Веремко, Ольга Осіїк, Наталія Мельничук, Тетяна Сичук, Анна Раєва, Павло Гарбуз, Юрій Воронюк, Ігор Зінчук, Вячеслав Погудін, Богдан Якимчук, Микола Герел, Сергій Єрмакович, Олена Гайова, Адам Даценко, Дмитро Мельничук

 

Текст «Оскара» написаний у формі листів 10-річної дитини до Бога. Десятирічний хлопчик Оскар, хворий на рак, не вірить навіть у Діда Мороза. Він заприятелював із Рожевою Пані. Полюбивши його всім серцем, жінка силою своєї уяви створює для улюбленця світ, у якому хлопчик проживе останні 12 днів життя. І щодня писатиме листи Богу. Кожен день для Оскара – це 10 років життя. Вмираючи під Новий рік, він упевнений, що прожив яскраве, сповнене подій життя.

 

ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ

 

Ніна Бічуя: ”Однозначно, у виставі превалює текст. Актори його читали і проживали кожне слово. Важко говорити як гра акторів співіснувала з текстом.

Для мене було важко сприйняти участь дитини у цій виставі. Я не знаю, як це може на неї вплинути. Це може бути психологічним зламом, якщо вона сприймає текст, який на неї сильно тисне. Присутність дитини ламала мені все сприйняття вистави.

Після вистави я не плескала у долоні… Було важко навчити наших людей не плескати після виконання гімну. Аплодисменти й зайві після молитви. Цей текст також не викликає бажання аплодувати.”

   
  Лариса Кадирова: “Волиняни мене порадували культурою слова, культурою думки, культурою поведінки - все це відчувалося. Я вперше бачу цей твір. Це історія серця хворої людини. Хвороба загострює всі відчуття, переживання, сприйняття і емоції. Але тут алгоритм настільки рівний, вони діяли всі в одному ритмі, і це вина режисерська. Все було рівно, не було вибуху емоцій, не було амплітуди сердечної хвороби, мені цього бракувало”.
   
  Олег Мосійчук: “Дмитро Мельничук торкається класного матеріалу, не боїться цього. Тому вважаю перемогою те, що він взяв такий глибокий твір і адаптував його для сцени. Але, на жаль, сьогодні література перемогла театр.”
   
  Алла Підлужна: З сучасних творів текст Шмітта, серед тих, які звертаються до теми життя і смерті - найгеніальніший. Знайти в такій формі розповідь про те, що таке життя і що таке смерть, і як людині впоратися з тим, що життя рано чи пізно закінчується. Режисер знайшов дивовижну форму подачі найталановитішого сучасного письменника. Те, що режисер звертається до такого твору, свідчить про намагання серйозно розібратися в філософських питаннях засобами мистецтва. Відчувається емоційно-чутливий режисерський задум. Те, що виставу грають в камерному просторі і серед глядачів знаходяться дійові особи - додає думки, що це станеться з кожним із нас, тому треба визначитися в тому, якою повинна бути людина перед обличчям вічності.

Дуже мені сподобався маленький хлопчик, Alter Ego Оскара. Звісно це спірний момент, коли дитина є у виставі, але тут воно прекрасно спрацювало. Основний тягар драматичної оповіді лежить на Оскарі. Якось не зовсім емоційно сильно зіграла Рожева Дама, їй не вистачило емоцій, актриса грала відстороненою інтонацією. Хотілося б більше емоцій. І у актриси повинен був бути інший костюм, він не підходить до образу. Мене збентежив товстий золотий ланцюг на шиї у Бога, якщо це якийсь знак, то я його не зрозуміла, якщо актор забув його зняти, то це серйозний прорахунок.А в загальному, режисерський задум був ясний, було зрозуміло його ідею, а якщо ми зрозуміли режисера - вистава вдалася.


 
  Людмила Томенчук: “Це дуже хороша драматургія: вона напружена, активна, вона якісна і за дійовим рядом, і за філософським навантаженням. На мою думку, вони зробили невірний хід - багато ілюстрували, велика кількість персонажів лише ілюстративні. Це все ж таки притча, а в них вистава вийшла трішки побутовою. Головному героєві не вистачало енергетики, в нього все було зовнішнє, не було напруги, піднесення, і тому виходило у нього досить формально. Я сподіваюсь, що невдалим є лише показ, а не вистава загалом.”
   
  Людмила Шевченко: ”Ті питання, які порушуються в цій п’єсі, хвилюють кожну мислячу людину. Ця п’єса вічна. Вистава цікава, але без другорядних персонажів можна було обійтись, а натомість пришвидшити темпоритм. Режисерська робота хороша, вдало використаний простір на сцені. З іншого боку, мені здалось, що головний герой трішки монотонний, і це затягнуло виставу. Напевно, причиною цьому є вік актора, бо він не може показати ріст, розвиток героя. На мою думку, на ролі Рожевої Пані і тримається вистава.”
   
  Юрій Мельничук: “Вистава відбувається у незвичному для глядача просторі малої сцени, де актори і глядачі ніби існують в одній системі координат. Режисер обрав такі правила гри для того, щоб наблизити проблему твору. Звичайно, повість зворушлива і примушує нас замислитись над сенсом життя. Кожний режисер старається знайти свою форму, як донести головну думку, де у хлопчика відбувається відкриття Бога, відкриття вічності. Театр намагався по-своєму глянути на проблему і знайти засоби, які могли б донести складні емоції, які є у творі. Мені здалося, дещо був ілюстративний підхід до створення інсценізації. Було багато персонажів, але чи, скажімо, адекватно вони брали участь у виставі. Та це не знижує враження від роботи, яка несе дуже позитивн світлі зворушливі емоції. Режисер прагнув підвести глядачів до своєрідного катарсису. Можливо, не все вдалося, але театр намагався донести все, що закладено у цьому глибокому, філософському творі до глядача.”
   
  Тетяна Умріхіна: “Це дуже філософська та повчальна історія, і справді чудово, що театр за це взявся. Я гадаю, її треба дивитися всім. Хоча не кожен, напевне, її зрозуміє. Вважаю, що режисер вибрав дуже вдалий підхід до постановки. Адже це якраз той випадок, коли не можна грати окремо від глядача, бо тоді не буде такого ефекту, воно повинне пройти крізь тебе, крізь серце! Хороша робота акторів, які не мають права ні на грам фальші. І вони не грали - а жили. Та й для того, щоб пережити такий спектакль, потрібні колосальні душевні сили. Велике дякую!”
   
  Микола Данько: “Цікавий драматичний матеріал, прекрасна музика, чудовий акторський дует, який зіграв Оскара і Рожеву Пані. Єдине, що відволікало те, що режисер пішов по ілюстративному шляху.”

 

Оцінка глядачів:  4,4

Tweet