Життя - на сцені. Упродовж тижня у Коломийському театрі - ніде яблуку впасти. Драма про життя самотньої жінки, яка живе на звалищі. Таку моновиставу представила Народна артистка України Лариса Кадирова. Акторка зі сльозами на очах зізнається, нині таких безхатьків - сотні.
Галичина - мистецький край, який надихає на творчість багатьох митців. Недарма тут були Іван Франко та Леся Українка. А театральні вечори Леся Курбаса і досі пам’ятають тернополяни.
Боротьба за вільну Україну - головна тема цьогорічного фестивалю. “Легенда про Тараса” та “Мазепа”. Ці історичні вистави у новому прочитанні зі свіжим поглядом змушують глядача замислитися.
Театр, який працює на касу. Сюди приходять аби порозважатися і розважаються. А є глядач, який йде аби замислитися. Є вистави, які не йдуть на поводу у глядача, а вистави, які змушують глядача піднятися і які набагато важливіші ніж посміятися поляпати вдало сказаній репліці”.
Своєрідне “театральне Дежавю” сталося на нинішньому фестивалі. За понад сотню років Полтавський фестиваль вперше повернувся до Коломиї.
«Коломийські представлення» «нарощують м’язи». Наступного року фестиваль набуде статусу міжнародного. А вже нині актори мізкують про нові прем’єри і вивчають нові ролі.
