Більше, ніж рядова прем’єра… Так у Коломийському театрі характеризують повернення у репертуар знакової вистави «Дівка на виданню або На милування нема силування» за п’єсою Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
Прем’єра першої вистави Коломийського театру відбулася 8 червня 1848 року. Це була гуцульська інтерпретація безсмертного твору Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Тоді коломияни побачили вперше театр. Отець Іван Озаркевич адаптував твір до життя покутських українців. Іван Франко в знак цієї події залишив свій коментар: «Іванові Озаркевичу хотілося подати Котляревського галичанам не в оригіналі, а в підгірським киптарі».
Пізніше, 19 жовтня 1848 року, Коломийський театр вперше поїхав з гастролями до Львова, де цю виставу зіграли перед делегатами конгресу української інтелігенції. Вражені глядачі дали поштовх для розвитку українського театрального руху у місті Лева, звідки він перекинувся до Перемишля й Тернополя.
– Звідси починалося все в галицькому західноукраїнському театрі, – стверджує Дмитро Чиборак, художній керівник Коломийського театру. – Ми робили спроби відродити першу виставу у нашому репертуарі від дня відродження театру у 1989 році. Весь час було на думці, що ця перша галицька ластівка повинна бути на фронтоні нашого театру.
Коломийський театр завжди усвідомлював вагу цієї вистави, але якось усе не приходи час, щоб вона знову ожила на помості. До твору підходили з різних сторін і з різних кутів зору. При глибшому опрацюванні ставало зрозумілим наскільки твір є складним і неоднозначним.
За словами Дмитра Чиборака, багато років йшли перемовини з різними провідними українськими режисерами на тему «Дівки на виданню». «Цей твір вимагає специфічної режисури. Тут є два пласти єдиної української культури: західної та центральної України. Ми весь час підходили до цього матеріалу з дуже високою планкою вимог, бо він є знаковим для нас. Ця вистава має бути естетською, бо на сьогоднішній день є упереджене ставлення: «Наталка Полтавка»… ну і що з того?».
Олексій Коломієць – це та людина, яка, на переконання озарківчан, має вдихнути життя у виставу «Дівка на виданню або На милування нема силування». Він запропонував цікавий погляд на майбутню виставу. Відтак, робота закипіла. В театрі поки що не бажають відкривати всіх таємниць, а лише говорять солодкими натяками, що створено вже постановочну групу, що дуже цікава сценографія, що вистава вже набула своїх обрисів.
Мова вистави звучатиме на покутський лад з окрасами діалектів ХІХ століття. Проте з музичним оформленням поки не визначилися. «Яким буде музичне вирішення твору ще ніхто не знає. Потрібне глибоке копирсання у музичній культурі того часу і уміння її виразити», – каже художній керівник. Театрали сподіваються, що до IV фестивалю театральних першопрочитань «Коломийські представлення» стара-нова вистава буде показана широкому колу глядачів.
– Ми виконаємо своє велике творче завдання та обов’язок, коли поставленою виставою «Дівка на виданню» делегуємо всій Україні про її неподільність та монолітність: духовну, культурну, мистецьку, а якщо хочете, то і політичну, – підсумував Дмитро Чиборак.
