З повним аншлагом відбулася прем’єра вистави Коломийського драмтеатру “Коханий нелюб” за п’єсою Ярослава Стельмаха “Кохання в стилі бароко”.
Режисер вистави — народний артист України художній керівник Тернопільського академічного обласного драмтеатру Олег Мосійчук, відомий глядачеві за декількома постановками на коломийській сцені.
“Коханий нелюб” — комедія, побудована в класичному стилі “під Шекспіра”. Шекспіра тут нагадують як віршовані, ритмізовані тексти, так і перипетії сюжету.
Треба сказати, що випробування Шекспіром коломийські актори вже успішно проходили у виставі “Гамлет”. Такі постановки класиків дисциплінують акторів, це — як гами й етюди для професійних музикантів.
Непідготовленому глядачеві комедія “Коханий нелюб” може видатися легкою й простою для гри — своєрідна акторська “гімнастика”, тест на пластичну активність і голосову вправність. Однак, воно далеко не так. Тут важлива майстерність групової гри, коли на сцені водночас багато дійових осіб і кожна має свої завдання й функції.
Є, звісно, й декорації, але вони майже ніякого навантаження не несуть, — їх могло би й не бути. Можна висловитися каламбурно: кожен актор сам собі й декорація.
Ось короткий зміст комедії.
Гульвіса граф (актор Петро Чичук) з дитинства заручений з графинею Оляною (актриса Ольга Гнатюк). Однак, одружуватися з нею йому ніяк не кортить, хоч і мусить: за волею батьків він отримає спадок, тільки одружившись на Оляні. Граф складає хитромудрий план, за яким має постати перед графинею у такій неоковирній подобі, щоб вона сама від нього відмовилася. Замість себе граф підставляє свого псаря — п’яницю Онисима (артист Василь Швець). Але графині стало відомо про графів план і вона робить усе, аби урвати чоловічу честь графа. Зрештою, уся ця історія закінчується хеппі-ендом.
Публіку тішили колоритні постаті Степана (арт. Максим Сидоров), служниці графині Ярисі (арт. Надія Комарова).
Відмінно справився зі своєю прем’єрною роллю першого слуги юний актор Сергій Лефор. Його мімічні сценки без слів зривали оплески глядачів.
Також уперше спробувала себе в іпостасі художника костюмів Наталія Захарчук.
Театр розвивається, актори відточують майстерність, дирекція затверджує нові сміливі плани, постановочні й гастрольні.
