Афіша

Неділя, 24.09.17


13:00 - м.Коломия театр. Ірина та Ян Златопольські "Дерев’яне диво"

18:00 - м.Коломия театр. Іван Озаркевич "Анничка" комедіо-опера


Вакансії у театрі:
- адміністратор;
- художник-оформлювач;
- художник по світлу;
- буфетник (кухар);
- машиніст сцени (підсобний робітник)

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

Цьогорічні “Коломийські представлення” закрили завісу

2017-09-19 15:45:46

Коломийські глядачі побачили комедію "Обережно, жінки!" (відеосюжет)

2017-09-19 08:00:32

IX "Коломийські представлення". День восьмий. "УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ" (м.Львів). Оцінки експертів та фото-звіт

2017-09-18 14:30:55

IX "Коломийські представлення". День сьомий. "В СТЕПУ БЕЗКРАЇМ ЗА УРАЛОМ" (м.Полтава та м. Коломия). Оцінки експертів та фото-звіт

2017-09-17 15:11:14

IX "Коломийські представлення". День шостий. "БІЛИЙ НІГЕР" (м.Ужгород). Оцінки експертів та фото-звіт

2017-09-16 11:45:00

IX "Коломийські представлення". День шостий. "СОБАКИ" (м.Мукачеве). Оцінки експертів та фото-звіт

2017-09-16 11:30:58

У рамках фестивалю у Коломиї письменник Василь Шкляр презентував роман "Троща" (відеосюжет)

2017-09-16 08:35:44

ЧУПЕРЧУК

Ярослав Маркіянович

(17.03.1911 – 9.09.2004 р.р.)

 

Народився в с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Помер у місті Львові. Український балетмейстер, етнограф, артист.

Ярослав Чуперчук в 1926 році закінчив сім класів Криворівнянської школи. 1927 року вступив у танцювальну школу Василя Авраменка, яку успішно закінчив 1929 року. Трудову діяльність почав солістом балету в ансамблі «Дніпро» (Тернопіль). У 1929–1931 роках працював танцюристом у трупі театру «Веселка» під керівництвом Олександра Тимченка (Косів). У 1931–1933 роках служив у польському війську. Після служби повернувся у театр «Веселка». 1934 року зіграв роль Юзева у фільмі «Гріх батьків». На Варшавській кіностудії зіграв роль улана в фільмі «Улани». 1935 року прийшов працювати в театр «Промінь» під керівництвом Городничого. Невдовзі доля звела його із Тернопільським кооперативним театром (режисер — Панас Карабіневич). В 1937 – 38 р.р. Ярослав Чуперчук актор-танцюрист Українського молодого театру «Заграва» під керівництвом Володимира Блавацького. В вересні 1938 році, після злиття Українського народного театру імені Тобілевича та театру «Заграва» в Коломиї створено Театр імені Івана Котляревського. Актором цього театру став Ярослав Чуперчук. У 1939 році молодого резервіста призвали на польсько-німецьку війну. Бойове хрещення пройшов у бою біля Дембіци. Осінню 1939 року повернувся з війни і поїхав до Станіславова (Івано-Франківська). Його прийняли актором-танцюристом у театр імені Івана Франка. Зробив постановку танців до вистави «Украдене щастя» у Київському академічному театрі імені Івана Франка. Після цього поставив танець «Гуцулочка» в ансамблі Павла Вірського. 1940 року в Станіславові при обласній філармонії організувався Державний гуцульський ансамбль пісні і танцю. Балетну групу запросили очолити Ярослава Чуперчука. Навесні 1941 року Ярослав Чуперчук знявся у ролі побратима Олекси Довбуша Варцаби у художній кінострічці «Пісня про Довбуша» режисера Івана Кавалерідзе. Всі відзняті матеріали були втрачені.

Артистка Гуцульського балету під керівництвом Я. Чуперчука, 1943 р.Три роки прожив в окупованій фашистами території. Взимку 1942 року Іван Когутяк — директор Українського окружного театру в Коломиї — запросив хореографа очолити танцюристів. Так у складі театру появився Гуцульський балет під керівництвом Ярослава Чуперчука. Танцювальна трупа «Гуцульський балет» складалася з Ілярія Кушніренка, Віри Особи, Миколи Остаповича, Анни Отаманюк, Петра Перегінця, Володимира Петрика, сестер Сікорських, сестер Стрельбицьких, Марійки та Василини Чуперчук. Театр збільшив кількість постановок української класики, особливо творів національно-патріотичного звучання, і це було відчутно не тільки в доборі репертуару, але й у режисерській концепції постановок. Натомість органи окупаційної адміністрації обстоювали розважальний репертуар, і у коломийській афіші з`явилася певна кількість оперет і опер. Зокрема, в репертуарі театру: оперета «Циганський барон» Й. Штрауса, комічна опера «Корневільські дзвони» Р. Планкєтта, оперета «Пташник з Тіролю» К. Целлєра, «Катерина» М. Аркаса, опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, народна оперета «Сорочинський ярмарок» М. Старицького (за М. Гоголем), фантастична оперета «Вій» М. Кропивницького (за М. Гоголем), опера «Наталка Полтавка» І. Котляревського, музична картина «Вечорниці» П. Ніщинського, народна драма з музикою, співами і танцями «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці» М. Старицького, історичні драми «Серед бурі» Б. Грінченка, «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської та інші. Балетмейстером та постановником танців у вищезазначених роботах виступав Ярослав Чуперчук. Зокрема, газета «Львівські вісті» від 12 грудня 1943 року писала про постановку опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського: «Грі артистів допомогла чарівна музика, добре уложені та поставлені режисером мізансцени та розкішний балет під проводом Чуперчука. На малій сцені випровадили п. Чуперчук та п. Черкунова (виконавиця і співавтор Я. Чуперчука в постановці хореографічних номерів) балет з 60-ти осіб. Балет затримує наскрізь український стиль та у своїх продукціях висказує бадьоре бойове почування. Виступи самої п. Черкунової витають глядачі довгими та рясними оплесками».

1943 року колектив готувався до поїздки у Чехію. Але саме в цей час відбувся конфлікт між Я. Чуперчуком і адміністрацією театру. Мабуть, він не міг поїхати на гастролі, оскільки саме в цей час вступив до Коломийського куща ОУН. Отримав псевдо «Вишня» і вирішив повернутися до Криворівні. Після війни мав псевдо «Вишневий» і «Чорнигора».

1947 року зібрав 20 ентузіастів при Будинку народної творчості у Львові за адресою вул. Короленка,7 створив ансамбль «Чорногора», що його потім перейменували на «Галичина». У Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької ставить танці до вистави «Олекса Довбуш». Після тріумфальних виступів осінню 1948 року в Києві кіностудія документальних фільмів зняла фільм про колектив Чуперчука — «Карпатські візерунки».

14 грудня 1949 року Чуперчука засуджено Особливою нарадою при МДБ МВС на виселення із конфіскацією майна на спецпоселення під нагляд органів МВС в Читинську область по політичних мотивах як посібника учасникам ОУН. Там був засуджений на п’ять років позбавлення волі. Звільнили як педагога фольклорного українського народного танцю у 1958 році після смерті Сталіна і повертається у Львів.

У 1959 році на Київській кіностудії імені Олександра Довженка ставить танці і знімається у ролі Весельчака у фільмі «Олекса Довбуш». У 1960 році працює балетмейстером Львівського театру ім. М.Заньковецької. У 1969 році ансамбль «Галичина» під керівництвом Ярослава Чуперчука став Лауреатом 34-ого міжнародного фестивалю фольклорних колективів у Ніцці.

У 1972 році у видавництві «Мистецтво» виходить книжка записів танців Ярослава Чуперчука «Голубка». Саме вона дала можливість поширювати українські танці далеко за межами України.

9 вересня 2004 року перестало битися серце хореографа. Похоронений він на Личаківському кладовищі серед побратимів ОУН-УПА.