Афіша


Вакансії у театрі:

- начальник радіо-електро цеху;

- начальник декораторського цеху;

- начальник кравецького цеху;

- художник-оформлювач;

- художник з освітлення;

 

 

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

Роки їй тільки шарму додають... 17 квітня відзначила ювілей актриса Оксана КУРКО

2019-04-19 10:46:41

Дмитро ЧИБОРАК: "Їхати в Полтаву, це їхати до друзів"

2019-04-10 11:32:28

У Полтаві стартував фестиваль «В гостях у Гоголя»

2019-04-02 21:26:31

Великий театр маленького міста. Коломийський театр у день народження Мельпомени прихилив лаштунки (відеосюжет)

2019-03-29 09:28:15

Родина Біберовичів і Коломия. До 160-річчя від дня народження актриси Іванни Біберович

2018-12-30 15:21:41

"Камінний хрест" планують показати у Торонто

2018-12-04 17:15:46

Коломийський «Камінний хрест» показали в Ужгороді

2018-11-30 08:05:21

Щоденник “Коломийських представлень”: день сьомий, “Марія Заньковецька”

2018-09-17 10:38:43

Про виставу “Марія Заньковецька” на початках 1970-их Львів, пригадую, хихикав у кулак. Власне, не так про саму виставу, яка, безумовно, була творчим досягненням акторів відомого театру, як про один її фрагмент. Той, де Заньковецька проголошувала зі сцени гнівну тираду, адресовану сильним світу цього, і промовисто вказувала рукою на перші ряди. Там якраз сиділи ці сильні: місцеві компартійні вожді, генералітет…

Цього фрагменту в суботній постановці львів’ян, яку вони привезли до Коломиї на фестиваль, уже не було. Та й не було потреби ганьбити перші ряди, оскільки сиділи там здебільшого звичайні шанувальники театрального мистецтва, не обтяжені високими посадами й званнями. Однак чи є підстави думати, начебто нині вистава “Марія Заньковецька” не настільки актуальна, як на початках 1970-их? Нині, коли маємо немало прикладів, коли українські артисти легко спокушаються на московські рублі, занедбуючи святий обов’язок працювати заради рідної Батьківщини?

Майже чотиригодинну виставу режисера-постановника Федора Стригуна дивишся, не відриваючи очей від сцени. Це високий клас, тут співпереживаєш з акторами, сумуєш з приводу лихої долі українського театру корифеїв у Російській імперії і захоплюєшся одержимістю Марії Заньковецької. Після таких вистав стає зрозуміліше, чому один із знавіснілих московських шовіністів шкодував, що Заньковецьку, Кропивницького, Садовського, Саксаганського не повісили свого часу його попередники, такі ж знавіснілі шовіністи. Ні про який український націоналізм, переконував він, тоді не було б і мови…

Такі постановки, як суботня, сміливо можна назвати духовним хлібом. Шкода лишень, що мало їх таких, ой мало…

Джерело: ДZЕРКАЛО MEDIA
Автор: Дмитро КАРПʼЯК
Tweet