Афіша


Вакансії у театрі:
- художник-оформлювач;

- художник з освітлення;

- завідувач складу

 

 

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

Закриття ювілейних Х “Коломийських представлень” (відео)

2018-09-19 12:14:36

Владика Василій взяв участь в урочистому закритті “Коломийських представлень”

2018-09-17 17:35:35

Ювілейний фестиваль “Коломийські представлення” закрив завісу (фото)

2018-09-17 16:42:47

Щоденник “Коломийських представлень”: день сьомий, “Марія Заньковецька”

2018-09-17 10:38:43

Щоденник “Коломийських представлень”: день шостий, “Їжачок-хитрячок”, “Ігри вовків бальзаківського віку”, “Ображені. Росія”

2018-09-16 16:02:58

Коломия гостинно зустрічає колектив Миколаївського академічного художнього російського академічного театру

2018-09-15 10:58:33

Щоденник “Коломийських представлень”: день п’ятий, “Царівна Ква-Ква” і “Бог є любов, або Едіт Піаф”

2018-09-14 16:20:46

IX “Коломийські редставлення”. День четвертий. “НІЧ НА ПОЛОНИНІ” (м. Херсон). Фото-звіт

2017-09-14 16:45:30


Студентський театр “Я ВІРЮ”

Херсонського училища культури

Олександр ОЛЕСЬ

НІЧ НА ПОЛОНИНІ”

(драма-феєрія)

Карпатські гори й ліси ось місце дії цієї казкової, пісенної вистави-гри Українські народні оповіді й легенди про мавок, лісовиків, чугайстрів та інших лісових мешканців оживають перед глядачем, переносячи його в реальність, наповнену магією природи й поезією любові.

Молодий вівчар Іван уперше йде на гірське пасовище і потрапляє в цей чарівний світ. Юнаки та дівчата перевтілюються у героїв гуцульських міфів – у мавок, чортів, лісовиків. Закохавшись у лісову красуню Мавку, Іван відмовляється від земної любові до своєї нареченої Марійки й намагається відректися від своєї людської суті (“Я вже людиною не чуюсь…”)

Але чи вдасться йому при цьому зберегти свою душу?


 

ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ


Позитив у тому, що діти вклали слово Олександра Олеся, «Ніч на полонині» якого вперше повернув в Україну театр Заньковецької. Тоді ще не можна було навіть його ім’я називати. Я в ній грала Мавку.

Мавка була для мене гірською істотою, яка летіла з вершини на вершину, яка хотіла підняти до себе Іванка, так само як Лукаша у Лесі Українки, де я також грала Мавку.

На жаль, ми ногами не просто ходимо по землі, а топчемо її. А Еммануїл Кант казав: не топчіть землі. Ходіть по землі, але головою торкайтесь зоряного неба. А всередині має бути моральний закон.


Вистава мені здалась трішки наївною, але сподобалась. Це молоді актори, студенти, по них можна зрозуміти, якими вони будуть далі. Ця віддача акторська перспективна – з пластикою, з усіма театральними ходами – і говорить про те, що надалі з цього ансамблю цілком може вийти театр. Це їх об’єднує. Бажаю творчому колективу вчитися, дорослішати і, під керівництвом досвідчених педагогів, народити театр.

Tweet