Ця нова сторінка творчої біографії Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича написана власним неповторним почерком, тільки йому притаманним стилем, і знову вперше. Театр вперше підкорив симпатії шанувальників Мельпомени в Німеччині. і це були три міста: Мюнхен, Нюрнберг і Штутгарт.
На запрошення Товариства сприяння, піднесення та поширення української культури в Німеччині з осідком у Мюнхені “Україна” і завдяки особистим старанням його співголови - нашого краянина Олега Сеніва театр став учасником першого в історії українсько-німецьких відносин Тижня гуцульської культури в Німеччині. Цією гастрольною поїздкою започаткували новий духовно-культурний міст між Коломиєю і Баварією, Україною і Німеччиною. І може, в цьому немає жодної випадковості, навіть, мабуть, є закономірне продовження сторінки німецько-українських театральних відносин. Адже Коломийський театр - один з небагатьох українських театрів, діяльність якого не припинялася і в часи німецької окупації в роки Другої світової війни. А ще в нашому місті мирно співіснували чотири німецькі колонії, і німці, які проживали в місті, також мали можливість пізнавати театральне мистецтво крізь призму діяльності Коломийського театру. І нині активною є німецька спільнота, представники якої - часті гості коломийських театральних вечорів.
Наш краянин, уродженець Букачівців Рогатинського району Олег Сенів є професійним режисером, другом по студентській лаві директора Коломийського театру Дмитра Чиборака, а ще - співголовою Товариства сприяння та поширення української культури в Німеччині з осідком в Мюнхені. Ідея зародилась півроку тому, коли Олег Сенів відвідав VIII Всеукраїнський театральний фестиваль “Коломийські представлення”. “Директора Коломийського театру Дмитра Чиборака знав давно і завжди захоплювався його режисерським талантом, а тепер відкрив для себе цей високопрофесійний творчий колектив, прекрасних молодих акторів, - каже Олег Сенів. - Мені захотілося, щоб їх побачили в Німеччині, і не тільки представники згромадження нашої діаспори, а й етнічні німці. Переконаний: надалі нас чекає ще не один спільний проект”.
Формат участі у Тижні гуцульської культури визначив і виставу, якою театр презентував своє мистецтво. Це містерія “Гуцульський рік” Гната Хоткевича, яка вже понад 25 років не сходить зі сцени і на характерах якої гартувало свій акторський хист не одне покоління коломийських акторів. З цією виставою театр підкорив сцену Всесвітнього Единбурзького театрального фестивалю (Шотландія), неодноразово виступав у Румунії, Польщі, був лауреатом фестивалю просто неба “Кримські агони” в Керчі та ін.
Першим містом, в якому адаптувались коломийські актори до не зовсім театральних умов, був Нюрнберг - найбільше місто адміністративного округу Середня Франконія. За кількістю населення посідає 14-те місце в Німеччині. Тут нас приязно зустріла активна українка з Об’єднання українців у Франконії Вікторія Левінська. І завдяки їй, її друзям, чільникові Об’єднання українців у Франконії Орестові Зубу перебування коломийців у Нюрнберзі було цікавим, змістовним, насиченим, успішним. Незважаючи на далеко не театральні параметри і можливості сцени, неможливість використати певні сюжетні заготовки, виставу сприйняли з особливим захопленням. Попри пізню годину глядачі не поспішали в свої домівки, а ще довго спілкувались і фотографувались з акторами.
Вже наступного дня у “Фейсбуці” посипалися відгуки і побажання. “Надзвичайно подивований і захоплений! Я ще більше пізнав і полюбив Україну”, - написав німець Пут Согей. Своїми враженнями поділилася і Люба Мельник. “Об’єднання українців Франконії мало велику честь приймати надзвичайно творчих і привітних земляків на сцені м. Нюрнберг, - написала жінка. - Колоритна постановка вистави “Гуцульський рік” милує око, потішає розум та хвилює душу. Майстерність акторського складу вражає динамікою та відданістю. Ми щиро дякуємо за змогу долучитися до вашого дійства і мати змогу творити з вами часточку історії українського театрального мистецтва. Браво!”.
Незабутні враження залишила по собі зустріч із глядачами в Штутгарті. Тут діє зорганізована українська громада, яку очолює Роман Колодій. “Дуже гарна вистава! Окрім українців, їх тут у Франконії близько семи тисяч, нам хотілося, щоб її побачили і етнічні німці, - зауважує Роман Колодій. - Це так важливо для входження, вростання України з її багатою і різноманітною культурою, народними традиціями в спільний європейський культурний простір”.
З особливим хвилюванням творча трупа готувалась до свого мюнхенського виступу. Адже тут нас очікувала найбільша з трьох міст зала, своїм виступом ми відкривали Тиждень гуцульської культури в Німеччині і тому очікувалось багато іменитих гостей. Окрім всього, це був недільний день із надто ущільненим графіком: відвідання Служби Божої в храмі Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, поїздка на Мюнхенське кладовище Вальдфрідгоф до могили Степана Бандери.
Задовго до початку вистави у фойє почали збиратися глядачі. Активісти української діаспори в Мюнхені зорганізували виставку-продаж сувенірної продукції. Емоційною музичною прелюдією були гуцульські мелодії в звучанні цимбалів і дримби, з якою ніде не розлучався актор Коломийського театру Олег Кравчук.
Серед поважних гостей - генеральний консул України в Баварії Вадим Костюк, голова Об’єднання українських жінок у Німеччині Марія Ковалишин, канцлер Українського вільного університету Андрій Довганюк з дружиною Іриною і сином Дем’янком, депутат Верховної Ради України Іван Рибак, зять Степана Бандери Андрій Куцан.
Ще довго після закінчення вистави у фойє відбувався обмін враженнями. “Я подолянин, але завжди мріяв ближче ознайомитись з гуцульською культурою, - зауважив генконсул Вадим Костюк. - і те, що я сьогодні побачив, з глибокою автентикою і традиціями - це відкриття багатого розмаїття української культури, через яку, власне, Європа і світ відкривають Україну”.
“Відкриваючи виставою “Гуцульський рік” Тиждень української культури в Німеччині, Коломийський театр послав такий хороший месідж українській діаспорі Німеччини про те, що всі українці - і в Україні, і поза її межами, - єдині в прагненні миру і перемоги над злом, яке заважає поступу”, - наголосив депутат Верховної Ради Іван Рибак.
“Я захоплений! Ця вистава збудила в мені такі приємні спогади про Україну, за якою я завжди тужу”, - зауважив зять Степана Бандери Андрій Куцан.
Повертався колектив до Коломиї окрилений, з великим багажем незабутніх вражень і тепла від нових зустрічей, спілкувань.
