У виставі постає Польща 18 століття перед її розпадом. Автори висміюють політиків, духовенство, військових, короля. Висміюють їхні пияцтво, лінь, крутійство, говорячи, що все суспільство відповідальне за розбрат у країні. Режисер з актором створюють моторошний світ блазнів, якими диригує головний герой - король…

Фото Оксани РИЖУК-ТКАЧУК

ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ

	Матеуш Новак - це актор, який багато їздить по світу, з моновиставами, які він робить з надзвичайно талановитим польським режисером. Я знаю його роботи, які вони привозили на фестиваль “Марія”. Через статуарність, через мінімум жестів і пластики, а тільки завдяки звукоряду і костюму актор передає історію Польщі і Росії, Катерини другої та її приспішників Потьомкіна та інших. Це настільки вражає… Я сповідую таке мистецтво, яке йде зсередини, від розуму; оте мудре арлекінство, про яке говорив Курбас.

	Матеуш Новак показав вишукану роботу. По суті, це моновистава, вона потребує від актора великої палітри перевтілення, тобто задіювати задля цього і пластику, і перевтілюватися візуально… Актор хоч і молодий, проте вже зрілий майстер, не боїться виходити з глядачем один на один, дотепно розповідати нам про ситуації з найрізноманітнішими історичними персонажами.Дещо заважало в сприйнятті моновистави те, що не було під руками перекладу з польської. Однак, повторюсь, ми побачили філігранну акторську роботу. Польський театр взагалі багатогранний, багатоликий, і дуже добре, що він був представлений на фестивалі в Коломиї.

	“Нємцевич спереду і ззаду” - моновистава польського театру з Любліна. Оскільки польської мови я не розумію, то виставу сприймала лише через гру. Актор не дуже розвинув зоровий ряд (міміка, жести, рухи). Тобто зоровий ряд не допомагав збагнути зміст, якщо ти не знаєш мови. У нього смисл усього сюжету йшов більше через слово. Зате, на відміну від попередньої польської вистави, яку ми подивилися в середу, в цього актора був добре розвинутий інтонаційний ряд. Хоча я не розуміла тексту, було цікаво слідкувати за його голосом та інтонацією. Не знаю, як сприймав цю виставу звичайний глядач, який також не знає мови, але мене як професіонала вона захопила грою інтонації актора і те, з яким настроєм він говорить. Мені було дуже цікаво і я роблю висновок, що він дійсно хороший актор. Звичайно, якщо б я знала мову, отримала б значно більше задоволення, але мені й цього вистачило.