Афіша

Неділя, 26.11.17


13:00 - м.Коломия театр. Ірина та Ян Златопольські "Дерев’яне диво"

18:00 - м.Коломия театр ( Прем’єра ). за п'єсою Ольги Кобилянської "У неділю рано зілля копала" драматична легенда


Вакансії у театрі:
- художник-оформлювач;
- художник з освітлення;
- буфетник (кухар);
- машиніст сцени (підсобний робітник)

- начальник електроцеху

 

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

З Ніжина театр повернувся з нагородами

2017-11-14 14:15:07

У Чернівцях прощалися з видатним буковинцем Василем Селезінкою

2017-11-13 19:10:26

"Гуцульський рік" отримав диплом "Краща вистава" на фестивалі "Золоті оплески Буковини"

2017-11-02 10:05:28

Коломия історична. Перший театр у Галичині та залізниця через центр міста

2017-10-28 10:20:59

Своєю автентичністю та магічністю вразила чернівчан вистава "Гуцульський рік"

2017-10-26 17:45:25

Містерія "Гуцульський рік" одна з топових у продажу на фестивалі "Золоті оплески Буковини" 2017

2017-10-19 10:30:05

На "Подільській ляльці" у Вінниці коломияни покажуть виставу "Дерев’яне диво"

2017-10-07 10:05:45

VIII “Коломийські представлення”. День п’ятий. Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Шевченка. Висновки експертів та фотозвіт

2016-09-09 11:30:06

Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Тараса Шевченка

Микола Коляда

 

 “ЗА КРОК ДО ТЕБЕ”

драма

Сучасна драма Миколи Коляди «За крок від тебе» у режисерській постановці Олега Мосійчука (сценографія Григорія Лоїка), психологічно тонко  відтворює драму ілюзій. Усі герої вистави справді перебувають за крок від реального щастя, але продовжують жити у полоні ілюзій, які й руйнують їхнє життя. А, може, рятують? Усі герої в чомусь нагадують нас, середнє покоління: ми також вже втратили ілюзії молодості, і це нас об’єднує у відчутті часу, і того, який минув, і цього, в якому живемо.

Вистава – це безперервний внутрішній діалог з глядачем, справжній театр думки, за яким ми скучили, задля якого йдемо на вистави, театр душі…




Фото Оксани РИЖУК-ТКАЧУК


   ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ
 
   

 


Дуже приємно було дивитися виставу тернополян. Добре знаю режисера цього театру і його потенціал. Вистава вийшла цікава й багатопластова. Актори добре працювали в багатопластовому рівні, відтворюючи конфлікт поколінь. Режисер вдало віддав сцену й сподівання акторам, він дав їм шанс зіграти долю людини в різних ракурсах. І якщо на початках вистави думалося, що, можливо, щось варто було б скоротити, то пізніше зрозумів - так і треба. Режисер правий, оскільки треба все показати, щоб глядач міг зануритися в нашу багатогранну дійсність. Долі людей виглядають трагічними, але та любов, про яку вони постійно говорять, лише під кінець перемагає. Тому дещо задовгий час вистави себе виправдовує. Я вітаю свого колегу, бажаю йому творчих успіхів. Знаю, що в нього багато планів і задумів, тому щиро бажаю режисерові й тернопільському театрові успішно втілити їх у життя.

 

 

 

Драматургія Коляди сучасна, гостра, вона порушує важливі морально-етичні теми. Однак ця постановка зайвий раз переконала мене в тому, що Коляда - дуже російський автор. Пересилити цей суто російський менталітет неспроможними виявилися навіть деякі вкраплення начебто української сучасності. Вистава розкриває завжди болючу тему батьків і дітей. Та не покидає враження, що вона належить учорашньому дню. Маю претензії до сценографії і надіюся хіба на те, що побачене нами - неповний варіант сценографії, що є в розпорядженні театру. Спостерігаємо нагромадження слабко пов’язаних одна з одною речей, нелогічності, глибинного психологізму не відчутно. Він заховався, цей психологізм, за гіпертрофованою акторською поведінкою. Усе побудовано на крикові, що руйнує тканину вистави. Відчуття штучності того, що відбувається на сцені, - це провина насамперед режисера, який не поставив акторам належного завдання. Велике запитання викликає й музичне оформлення вистави. Це що, Україна? Тут мала б лунати зовсім інша музика…
 

 


Трупу Тернопільського театру я добре знаю. Вона - активна й енергійна, їхній режисер Олег Мосійчук працює з ними добре й постійно. Що ж до вистави, тут проблема в драматургії. Сюжет довго, довго набирає обертів і дуже повільно розкачується. А потім усе йде по наростаючій у шаленому темпі. Тому в другій дії багато трагедії, сліз і всього іншого… Перші п’ятнадцять хвилин першої дії можна було відрізати, навіть не дивлячись. Зрештою, з першої дії можна було без жалю ще багатенько чого викинути. Також вважаю неякісним і текст п’єси, тобто діалоги. Слів у тексті багато, а смислу - мало. Тому, особливо на початку, практично нічого не відбувається і дія не рухається. Це затягує виставу і садить її темпоритм. У таких діалогах артистові немає що грати. Наприкінці першої дії, а потім у другій дії було занадто багато трагічного. Тому в постановці мали б бути якісь перепади. А в цій виставі вийшло так, що початок - затягнутий, а далі все спресоване. Причина цього невдала драматургія п’єси, яка заважає театрові створити якісну виставу без провалів.
Tweet