12 березня в Коломийському академічному обласному українському театрі ім. І. Озаркевича відбулась благодійна вистава Гната Хоткевича “ГУЦУЛЬСЬКИЙ РІК”.
Перед початком даного дійства до слова-благословення запросили правлячого архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії Кир Василія (Івасюка).
“Коломийський найдавніший драматичний театр Галичини ставить благодійну виставу Гната Хоткевича “Гуцульський рік”, режисером якої є Заслужений артист України Дмитро Чиборак. Він з трепетом душі та з великим хвилюванням постановника достойно виконує цю важливу справу. Організатором вистави є рух “За тверезість Життя” від УГКЦ. Наше суспільство пронизує дуже велика хвороба, яка називається п’янством і майже всі справи не обходяться без “могорича”, а тому на це слід звернути особливу увагу. Поставити виставу - це значить відкрити красу і велич української культури на противагу “культурному п’янству і лінивому відпочинку”. Поставити виставу - це є велике щастя та благословення подібне до здійснення мрії - написання Євангелія власними руками”, - сказав архієрей.
Після цих слів розпочалась вистава, в якій розповідається історія гуцульської громади, що впродовж тисячоліть живе у Карпатах і стверджує мудрість і стійкість народу, котрий не зломився під тягарем всіх нещасть. Причиною успіху є те, що людина живе у злагоді з природою і з собою. Влучно порівнюються закони природи і людське буття. Міняються пори року і подібно проходять переміни у людських долях: дні народження та смерть, добро та зло, ненависть і кохання.
Акторська майстерність коломийської трупи викликала в глядачів неймовірну кількість позитивних емоцій. Під час вистави неодноразово лунали аплодисменти, а по її завершенню зал аплодував стоячи.
Після бурхливих овацій до слова запросили голову руху “За тверезість життя” отця Ярослава Стеф’юка, який розповів про діяльність цієї єпархіальної підкомісії. Священик закликав всіх присутніх в залі не бути інертними до боротьби з цією проблемою, адже боротьба полягає не тільки у перевихованні людей, які мають схильність до цієї небезпечної хвороби, а також у правильному вихованні молодого покоління, щоб воно знаходило радість життя не в чарці горілки, а в корисних для суспільства діях.
