Марія Матіос
“НЕ ПЛАЧТЕ ЗА МНОЮ НІКОЛИ”
моновистава
Режисер вистави - Сергій ПавлюкЮстина - народна артистка України Лариса Кадирова Ідея втілити оповідання М. Матіос на сцені у Сергія Павлюка та у відомої артистки Лариси Кадирової виникла майже одночасно. Так народився спільний проект Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша (художній керівник проекту Олександр Книга) та Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка і прем’єру моновистави “Не плачте за мною ніколи…” за М. Матіос уперше зіграли у херсонському театрі. Вдова чекає свій останній день і ретельно до нього готується: все необхідне вже зібрано і залишається тільки перекладати речі з місця на місце, та провітрювати їх періодично, щоб вони сажею і пилом не покрилися. Народна артистка України Лариса Кадирова в образі що побачила життя баби Юстини, спілкується з глядачами в залі, розповідає про своїх сусідів, дає своїм дітям настанови. Для неї смерть продовження, сутність, перед якою рівні, як багаті, так і бідні. Актриса, звертаючись до глядача, мудро зауважує “яке в людини життя, така буде і смерть”.
Рагулі Власідзе:
“У сьогоднішній непростий час, в якому ми живемо, вражає такий теплий, дружній та яскравий творчий захід, як «Коломийські представлення».
Фестиваль наповнений творчими історичними традиціями, високою естетикою та неповторними особистостями. І Ювілей великого українського актора Василя Симчича - це підтвердження моїх слів.
Усім серцем бажаю успіху Коломийському театральному фестивалю, усій чудовій коломийській громаді та усьому українському театральному середовищу.
Ваш друг та шанувальник - драматург
ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ
|
|
“Я просто щаслива, що побачила цю виставу. Горда за свою колегу, це чудова актриса. Зіграно вишукано, талановито, щиро. Мені страшенно шкода, що великі сцени її впритул не бачать, це гріх непростимий. Чому немає Лариси в театрі Франка?! Хіба так можна?!” |
 |
“Як говорити про смерть? Таке вічне, болюче питання, якого зазвичай уникають. А от весело, відверто, без усіляких побоювань… Про смерть - із повагою, але без туги, з розумінням невідворотності, адже тільки завдяки смерті можна зрозуміти найголовніше про життя, дізнатись, яким прийдеш до останньої межі.”
|
 |
“Вистава “перетворення”. Найвищий пілотаж акторської майстерності - це перевтілення. Лариса Кадирова - це акторка величезного таланту, це велика трудівниця, яка щоденною працею надихає всіх. У ній горить перспектива, якій тільки дай - вона вмить стає будь-чим чи будь-ким. Скільки енергії буяє, скільки ще нерозгадано в цій жінці-акторці. У мене немає слів, я схиляюся, падаю навколішки.” |
|
|
|
 |
“У цій виставі ми побачили людську справжність. Нас має об’єднувати любов до людей, бо на ненависті нічого ніколи не побудуєш, це є правдивість життя. Вистава нуртує позитивом, випромінює красою душі і любов’ю до людей. Акторка спілкується із залом і з кожним зокрема, все йде від її душі і серця. Усіх присутніх вона намагається примирити із життям, сповненим болісних протиріч. Мудрість вистави - всі рівні перед Богом і один перед одним. Необхідно шукати духовного єднання із самим собою і навколишнім світом. Вистава виправдовує фестиваль!” |
|
|
|
 |
“Від театру завжди хочеться чекати відкриття, чуда. А коли воно постає перед твоїми очима, це чудо, то не вистачає слів, щоб його коментувати. Саме такого відкриття ми й дочекалися на спільному проекті Національного академічного драмтеатру ім. Івана Франка та Херсонського академічного муздрамтеатру ім. Миколи Куліша. Лариса Кадирова прожила за одну годину життя і своєї героїні, і всіх тих людей, що їх зустрічала на своєму шляху. Весь цей світ зримо постав перед нами, і ми завдяки таланту непересічної актриси ще раз відчули все невичерпне багатство, досконалість Божого світу, його неосяжність. Лариса Кадирова знову довела, що вона геніальна актриса!” |
