“ЕННІ”
вистава для всієї родини
Режисер та автор сценічної версії - заслужена артистка України Людмила СкрипкаХудожник-постановник - заслужений працівник культури України Петро Магратій
Балетмейстер-постановник - Василь Гринюк
Хормейстери - Тетяна Д’яченко, Оксана Первова-Рошка
Адаптація текстів пісень - Ігор Андроник, Оксана Первова-Рошка Всесвітньо відома історія про маленьку дівчинку-сироту Енні вперше в Україні постала на сцені Чернівецького музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської. Головну роль зіграє восьмирічна дівчинка - вихованка театральної студії при театрі. Енні разом з іншими сиротами росте у дитячому притулку, у неї є мрія - мати справжніх маму і тата. Попри те, що батьки дівчинки загинули у автокатастрофі, вона щиро вірить у те, що вони живі і незабаром прийдуть по неї. Життя у сиротинці геть “несолодке”, вихователька міс Феніган всіляко знущається над дітьми. Незважаючи ні на що, Енні вірить у диво, і воно стається… на Різдво. Вистава про родинне тепло, якого, на жаль, багатьом у цьому світі так бракує.
ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ
|
|
“Серйозних претензій до “Енні” не маю, вистава хороша. Хіба що помітно відрізняється гра дітей від гри дорослих акторів. Діти дуже яскраві, органічні. Можу хіба пояснити це різною природою існування на сцені. Добре було б, якби робота над цією виставою не припинялася, вона надається до вдосконалення.” |
 |
“Цей театр дивовижної будови, він модернізований, я б сказала. Створює дивну атмосферу. Те що я побачила, мене вразило. Я повинна сказати: на фоні живої природи дуже важко грати. Коли чи то кінь на сцену виходить, чи то інша тварина. Щось схоже відбувається з дітьми, неможливо переграти органіку самої природи, дитячу щирість та відвертість. Проте під час перегляду вистави я відчула ефект “великих ножиць”. Поряд з дітьми, в яких горить бажання відбутися на сцені, дорослі актори провалюються. Потрібно було якось врівноважити це по-режисерськи, на жаль, цього не відбулося.”
|
 |
“Цією виставою режисер захотіла створити голлівудську казку. Привнести у майже драматичну історію музичне тло, комедійний характер, аби ця трагічна історія дійшла до свого фіналу весело і завзято. Як на мене, поєднати у виставі гру досвідчених акторів і талановиту дітвору - вкрай важко. Плідна думка тут в тому, що це реальне виховання майбутніх молодих акторів. Нинішнє керівництво думає про завтрашній день театру. Звісно, глядацька симпатія буде на боці дітей. Дітей не переграєш. Вихователька притулку вміло тримала планку гротеску і гумору. Комікування з цирковим присмаком є в певних рамках. Це незвична новаторська робота. Вона має право на існування.” |
 |
“Дітки - чудові!!! Гадаю: зі мною погодилися всі глядачі. Я сам працюю з дітьми, тому знаю, яка це нелегка праця. Проте радість від спостереження їхньої гри не можливо передати словами. З власного досвіду скажу, що дитина на сцені легко переграє дорослого актора. Чому? Ті емоції,які вони відчувають на сцені справжні, їхня правда та віра в обставини, в яких вони “купаються” також справжні. Спостерігається повна віддача сцені на відміну від дорослого актора. Адже йому треба все прорепетирувати кілька разів, осягнути, в той час як дитина відразу входить в роль, де знаходить саму себе. Зазначу ще один момент, який не можливо було не помітити під час гри. Поєднання вікових груп, якого від акторів інколи важко добитися. Вистава захопила з першого музичного акорду. Мої емоції говорять самі за себе. Мюзикл - десятку!” |
|
|
