З міністром культури та “голосом Майдану” Євгеном Нищуком поспілкувалися на щорічному театральному фестивалі “Коломийські представлення”.
До Коломиї у якості міністра Євген Нищук приїхав вперше. Тут, незважаючи на щільний графік, він встиг зустрітися з працівниками театру, “Народного дому” й Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття та поспілкуватися з місцевою інтелігенцією, а на закритті “Коломийських представлень” - зіграти у “Моменті кохання”.
Міністр розповів про війну та культуру, гранти та підтримку меценатів.
“Коломийські представлення” повертають обличчя чиновників до проблем театру
Щоб повністю відчути дух Покуття, потрібен не один день. Коломийщина мені близька, її відвідував неодноразово, але нині вперше вже як міністр зустрічаюся з працівниками культури.
Я згадав, як ще кілька років тому в Києві з театрального факультету майже десяток випускників поїхали в коломийський театр, щоб повернути йому колишню славу та відновити давню традицію. Важливо й те, що цей щорічний театральний фестиваль повертає обличчя чиновників до проблем цього театру.
Культурні установи Коломиї, як і в цілій Україні, потерпають від недостатнього фінансування. Треба бити в дзвони. Навіть у час війни культура повинна розвиватися, щоб не було повторення донецького чи луганського сценарію.
Нам довгий час говорили, що в країні йде покращення, а зараз скрізь ми стикаємося з проблемами.
Проте, які б не були проблеми в культурній сфері, на Івано-Франківщині мистецтво не припинить свій розвиток. Прикарпатцям нічого не зашкодить розвиватися культурно.
Культура завжди існувала завдяки меценатам
Перед Коломиєю я був з візитом у Львові в Національному театрі ім. Заньковецької. Скільки говорили про нього, ніби виділяли кошти, але, як виявилося, грошей не давали жодних, і театр зараз у важкому стані: паде дах, валиться сцена, все осипається, немає належних гримерок.
У Коломиї у схожому стані перебуває “Народний дім” - тут необхідний негайний ремонт. На превеликий жаль, в Україні через війну та держбюджет з коштами скрутно, але все одно у різний спосіб ми будемо шукати гроші.
Особливо б просили про допомогу добрих людей, які розуміють, що розвиток культури потребує меценатства.
Зараз ми працюємо над законом, завдяки якому у людей, що вкладають гроші в культурний проект чи в установу, було зменшене оподаткування. І це б дійсно стимулювало їх до підтримки та розвитку культури. Це може бути якась компанія чи фізична особа.
Ми ж готові розмістити табличку, що, наприклад, “Народний дім” реставрований або утеплений при сприянні такого-то мецената. Культура, власне, існувала у великій мірі завдяки людям, які жертовно давали кошти на її розвиток.
Шукати порятунок потрібно у грантах
У рамках євроінтеграційних процесів важливо допомогти нашим митцям представляти свої вироби за кордоном. Власне в цьому й полягає робота міжнародного відділу у нашому міністерстві: всі митці повинні мати можливість подаватися на європейські гранти. Цим рідко хто користується, кожен думає, коли нарешті Міністерство культури дасть гроші.
Але є прогресивна молодь, яка, не звертаючись до нас, самостійно знаходить в інтернеті різні гранти й подає туди свої роботи.
Це значна допомога для митців, бо у цій ситуації з держбюджетом ми повноцінно підтримувати талановитих людей не можемо. Потрібно таким чином шукати певний порятунок. Ви ж знаєте, як реагує Міністерство фінансів, а навіть коли вже й дає гроші і я їх підписую, то мені ще треба довго ходити на чай до голови казначейства пані Слюз.
Наша задача - не розгубити театральні трупи та музейні експонати Донбасу
В обставинах відкритого збройного конфлікту культура - це не просто якісь виставки, концерти чи театральні події. Це те, що є великим миротворцем.
У Коломиї на зустрічі з театралами, які приїхали на фестиваль, якраз обговорювали необхідність бути солідарними та відкривати двері для тимчасових гастролей діячам культури з Луганщини та Донбасу. Зараз працювати у театрах в зоні АТО небезпечно для життя артистів. Наша задача - не розгубити трупу кожного з театрів. Головне, аби колективи збереглись до того часу, коли можна буде повернутись до повноцінної роботи.
Також важливо зберегти експонати з музеїв у зоні АТО. Я казав вже музейникам, що, можливо, доведеться перевезти експонати на тимчасове зберігання, можливо й до Коломиї.
Про творчість
Я не кидаю творчої роботи. Цілодобово працюю, аби все встигнути. Як мені вдається? Треба горіти цим, не шкодувати себе. Так, безумовно, що повноцінно віддатися творчій праці я не можу у силу навантаження на міністерській роботі. Але ця діяльність не забороняється законом.
Неодноразово казав, що творчі проекти - це і є частина стратегії, над якою ми працюємо у стінах Міністерства культури.