Афіша

Вівторок, 10.12.19


13:30 - м.Коломия театр. Іван Нечуй-Левицький "Кайдашева сім’я" Комедія

Субота, 14.12.19


14:00 - м.Коломия театр. М.Кропивницький "По щучому велінню" Музична казка

Неділя, 15.12.19


11:00 - м.Коломия театр. М.Кропивницький "По щучому велінню" Музична казка

13:00 - м.Коломия театр. Богдан Базилевич, Олег Кравчук "Зимові пригоди" Казка


Вакансії у театрі:

- начальник радіо-електро цеху;

- звукорежисер

- машиніст сцени;

- художник з освітлення;

 

 

 

Адреса театру: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, б.7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

Фестивальний сюрприз від Коломийського театру

2019-11-07 19:54:45

«Золоті оплески Буковини»: Богдан Базилевич - найкраща головна чоловіча роль

2019-10-31 21:35:32

«Рятуйте, мене женять!»: як пройшов 10-й день фестивалю «Золоті оплески Буковини»

2019-10-29 18:40:33

Гоголівці гастролювали: «Наталка Полтавка» в Коломиї

2019-09-21 21:37:04

Дмитро ЧИБОРАК: Хочемо розширити географію фестивалю за допомогою наших сусідів із Польщі, Румунії та Грузії

2019-09-19 14:14:15

У Коломиї завершився Всеукраїнський театральний фестиваль (відеосюжет)

2019-09-18 19:00:48

"Коломийські представлення 2019": якою запам'яталася комедія "№ 13".Фоторепортаж

2019-09-16 21:49:52

Коломийські представлення”. День четвертий. Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича. Фото-звіт та висновки експертів

2014-09-11 17:15:59

ПРЕМЄРА

Наталія Максимчук

ПАН КОЦЬКИЙ”

музична казка

       

       

ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ

 
 

Тут театр має чітко зрозуміти, яка адресність, до кого він апелює . Тому що казка, звичайно, ця для наймолодшого глядача, однак адресність у її акцентах. Наприклад, кіт і лисиця тут явно розраховані на зовсім іншу вікову категорію, а ніж для дітей, які мають ловити сюжет. Тут, по-моєму, є невідповідність в моментах існування актора, у цих акцентах, котрі ставляться на любовних стосунках для дорослих людей.   У мене найбільша претензія, власне, не тільки у не чіткій апеляції до вікового глядача,  скільки у какофонії, практично в усьому. Починаючи від музичного супроводу, до якого у мене найбільше претензій. Тому що єдиний момент,  який чомусь взятий від Лисенка, арія Лисички та її характер, я побачила як актрисі значно простіше, тому що вона пропонує характер, а не тільки пристосування. Ілюстративна музика, якої забагато, вона різножанрова, різнохарактерна, забиває дію, не джентльменський набір. Мені здається, власне, це і заважає акторам. Я розумію, що це посилює дію, це додає динаміки, але музика для такої вистави або може гармонізувати або дисгармонізувати як у даній виставі. Якщо говорити про театр, то в принципі тут є цікаві актори, молоді і це велика принада театру, з якими можна працювати.  

Зрештою  у мене  є претензії до самого драматурга, яка власне не визначилась  для кого це. Чи це просто імпровізаційні моменти самих акторів, до чого там Африка? З точки зору естетики у мене теж є маса запитань. Ми бачимо талановитих акторів, однак до костюмів треба було бути більш вибагливими. Мабуть, все це тому, що вистава “Пан Коцький”  є прем’єрною.  Однак чи є вона фестивальною, мабуть, ні!”

 
“Я маю ностальгічну ноту до Івано-Франківська і до його дорослого і лялькового театрів, до імені Марійки Підгірянки, яке він носить.
Щодо вистави, то вона світла, у ній є несподіванки. Разом з тим мені бракувало цілісності. Якщо у звукоряді виставі були мотиви карпатські, мелодії Східної України, мені б хотілося це бачити і візуально, тобто це мало б бути у костюмах. Сильно бракувало несподіваної пластики. І звичайно фінал… Він фінал чи не фінал?”

Щиро вітаю Коломийський театр з прем’єрою: динамічною, яскравою, дуже гарною візуально. Актори грають із задоволенням, а відтак і ми отримуємо задоволення. Головне, любіть одне одного, поважайте і шануйте тих, хто поруч. Мені сподобалася казка!”

   

Сучасна інтерпретація відомої народної казки. Вона знайшла втілення у цій виставі через музично-пластичне вирішення, а драматургічний сюжет трохи відійшов на другий план. Можливо, за піснями і хореографічними мініатюрами дітям не обов’язково було слідкувати за сюжетом. Можна сказати також, що є деякі недоречності в сюжеті, бо все ж таки треба пам’ятати, що казка спрямована на дитячу аудиторію, а деякі моменти дуже яскраві і виграшні, але не зовсім дитячі.

Слід відзначити декілька хороших акторських робіт. Роль Лисички, яку зіграла Мальвіна Галунка. Яскравий образ Зайчика. Актриса цікаво придумала і цікаво вибудувала свою роль. Ще мені сподобалася актриса, яка зіграла Мишку. Вона теж спробувала урізноманітнити свій образ.

Музична частина трохи розчарувала. Є впізнавання шлягерів. Діти, може, не знають цих речей і вони не концентрувалися на тому. Вони просто чули запальну музику, але ж якщо ми вже говоримо професійно, то вийшло веселе музичне, пластичне, хореографічне дійство. Я думаю, що у цьому завдання театру виконано.”

   
 

Я дуже люблю акторів Коломийського театру, бо я ставив вистави тут. Це театр не музично-драматичний, але те що було на сцені: музика, пластика - прекрасно, молодці! Я б це назвав таким собі легким “капустником”. Я не зрозумів чим сюжетно закінчилась вистава. Але я зрозумів, що це знає режисер. Все що вони роблять - чудово, але сюжетна лінія повинна бути. Я не побачив конкретики. А може і не треба цього сюжету? Досконало все було, бо діти сприймали. Але ви, мабуть, теж відчули ті моменти зупинки. Я не знаю хто композитор. Були відчутні відголоски “радянського періоду”. Повинен бути не просто підбір музики, потрібно мати оригінал. Це моя думка. Я дуже задоволений тим, що актори працюють. Я кожного з них знаю. Вони відкрилися для мене по-новому: пластичні, музичні… Це головне.”

   
“Класично вирішена казка. Зроблена вона для людей, для маленьких глядачів і розрахована на їхнє розуміння та співчуття. Сценічна мова доступна і демократична. Кому потрібно - діти співчувають, а кого треба засудити - того й засуджують. Одне тільки питання: Зайчик виходить на перший план. Дійсно актриса грає прекрасно, точно… і що головне, у казці завжди за звірами мають проглядатися люди і з цим виконавиця ролі Зайчика впоралася на відмінно. Бо ми звикли, що зайчика завжди показують боягузом, а тут він постає повноцінною дійовою особою. Так що враження найпозитивніші.”
   
“Мені сподобалася ця вистава. Вона з розряду простих, не дуже перемудрених вистав, така собі хороша під назвою “робоча конячка”. Гра акторів, можна сказати, задовольняє, але хочу виділити двох актрис, які грали Зайчика і Лисичку. Зайчик - то взагалі… суцільне радісне сприйняття, точне попадання в роль, грим доповнює все це, а гра просто чудова… якби можна було подати її на кращу роль, то я б голосувала за цю актрису. Ну а сценографія бажала би кращого, та разом з цим ця простота дає можливість ставити цю виставу де завгодно… можливо це й не недолік. А взагалі враження приємне від вистави.”
   
 

Завжди, коли ми говоримо про дитячу виставу, перше що ми повинні враховувати - реакція дітей. Адже все робиться для них. Діти реагувати дуже добре, ви це бачили і чули. Вони були уважні, співчували героям, загалом, були в ритмі вистави. Важливо, щоб актори були захоплені тим, що вони роблять. Якщо ж все відбувається навпаки - дитяча казка вмирає. Акторам подобалося і це дуже добре!

Мені сподобалася сама казка, вона була винахідлива. Інсценівка добре зроблена. Що стосується акторської гри - інколи штампи були, але не надто багато,щоб це могло вплинути на загальне враження від вистави. Костюми хороші, хоча й традиційні, але водночас були живими.

Мені здалося, що вистава була трохи задовгою, як для дітей. Але, водночас, діти реагувати добре, їм подобалось. Щодо музичних номерів…Це зрозуміло, адже дитяча казка коротка і щоб якось її довести до часу вистави потрібно це робити. Іноді це було ілюстративно. Але знову ж таки, це було не надто часто,тому на загальне враження не вплинуло

Що мені менше сподобалось? Музика була хороша, така яка повинна була бути: моторна, ритмічна, мелодична. Це добре, але… Там була еклектика: відомі мелодії, речі створені композитором. Загалом - “вінегрет”. Хоча кожна мелодія окремо - добре. Але коли пригадуєш загальне враження, то воно стилістично розрізнене і це мене трішки ”вибивало”.

І ще одна річ (діти цього не помітили), адже ритм їм подобався, але музична слухова пам’ять, там це відкладається. Вони звикають, формується музична норма. Це не дуже доречно. Та все ж можна щиро привітати театр з живою, хорошою, дитячою виставою!”

 

 

Більше інформації про фестиваль на http://teatr.kolomyya.org/kol_presentations/2014/

Джерело: Прес-служба фестивалю
Tweet