В Коломийському академічному обласному українському драматичному театрі імені Івана Озаркевича завершується робота над першою прем’єрною виставою 2014 року - “Тричі мені являлася любов…” за п’єсою Тетяни Іващенко “Таїна буття”. Це сцени з життя генія українського народу - Івана Франка…
Іван Франко - велична постать в українській культурі. Щирий, відвертий, правдивий… Він не вмів брехати, а ні собі, а ні людям… А ні жінкам, яких любив. В цьому весь він. Ольга Рошкевич, Целіна Журовська, Ольга Хоружинська - жінки, які любили його, і яких любив він. Скільки радості, скільки печалі приносить та любов? Можливо це і є найбільшою таїною буття? Буття Людини…
Режисер-постановник вистави Сергій Кузик вже відомий та улюблений у коломийського глядача. Це його четверта постановка в Коломийському театрі. Три попередні стали справжніми мистецькими подіями. Це і “Нічні розваги з молодим Козерогом” Олександра Галіна, “Коханці” Бернарда Слейда та мюзикл для дітей “Коза-дереза” Миколи Лисенка. Ці вистави полюбилися глядачам, викликали зацікавленість у фахівців. Історія одного кохання “Коханці” стала лауреатом Міжнародного театрального фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької в місті Ніжині (листопад 2013 р.). “Нічні розваги з молодим Козерогом” - представляла театр на “Театральних зіркових зустрічах в Мукачево” (листопад 2012 р). Сценограф вистави - Микола Данько - головний художник Київського академічного театру ляльок. Відомий коломийському глядачу, як сценограф притчі “Земля” Ольги Кобилянської (автор інсценізації та режисер-постановник заслужений артист України Дмитро Чиборак), яка стала в 2013 році лауреатом театральної премії імені В. Смоляка в номінації “Театральна вистава”. Балетмейстер - Мирослава Воротняк та хормейстер - Микола Соколишин вже працювали з Сергієм Кузиком в “Козі-дерезі” Миколи Лисенка. Музичне оформлення вистави - Іван Николайчук. Асистент режисера - Віталій Сичевський, який, до речі, зіграє головну роль - Івана Франка.
І так, 26 січня о 18.00 - на сцені Коломийського театру прем’єра вистави “Тричі мені являлася любов..” Тетяни Іващенко…
Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана…
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай!
Явилась друга - гордая княгиня,
Бліда, мов місяць, тиха та сумна,
Мене рукою зимною вона
Відсунула і шепнула таємно:
“Мені не жить, тож най умру одна!”
І мовчки щезла там, де вічно темно.
Явилась третя - женщина чи звір?
Глядиш на неї - і очам приємно,
Впивається її красою зір.
За саме серце вхопила мене,
І смокче кров, і геть спокій жене.
Минали дні, я думав: наситилась,
Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма!
Вона мене й на хвилю не пустилась.
Прес-служба театру