Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка
Володимир Рудов
«КОМЕДІЯ ПРО НЕЩАСЛИВОГО СЕЛЯНИНА, ЙОГО ЖІНКУ МЕЛАШКУ, ЄВРЕЯ ДАВИДА І ЧОРТА, ЯКИЙ ВТРАТИВ СЕНС ІСНУВАННЯ»
комедія на 1 дію
Режисер – постановник – Тетяна Шумейко
Сценографія – заслужений працівник культури України Олександр Симоненко
Музичне оформлення – заслужений артист України Андрій Бакіров
Хореографія - Наталія Рибенок
Пластика - Євген Бондар
В ролях: Євген Бондар, Микола Лемешко, Наталія Рибенок, Ірина Юсухно, Володимир Соловйов, Ігор Линовицький, Сергій Пунтус, Олексій Щевельов, Сергій Носенок
П’єсу з такою назвою створив білоруський драматург Володимир Рудов за «Камедыі» К. Марашевського та «Птушкі шчастя» Ф. Аляхновича.
Переклад з білоруської на українську мову – Тетяни Шумейко.
В основу п’єси покладено білоруський фольклор і народні вертепні інтермедії.
Це весела, дотепна історія про те, як Селянин побився об заклад з Чортом – і … пошкодували обоє…
А мораль? Ну, що мораль? Пити треба менше…
ОЦІНКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЕКСПЕРТІВ
 |
Лариса Кадирова: “Вистава мене порадувала: іронічно, смішно, дотепно, весело, яскраво, пластично. І ще от мене одна річ приємно втішила, що фестивалі на яких буваєш, вони з кожним разом гірші, а “Коломийські представлення” з кожним роком кращі”. |
 |
Надія Кукуруза: “Актори грають азартно. Багато знахідок, але їх потрібно дозувати. Думаю, акторам варто попрацювати над сценічним мовленням. Браво песику, який подолав такий великий шлях!” |
 |
Алла Підлужна: “Ця вистава - феєрверк театральної майстерності. Каскад режисерського задуму віртуозно втілений чотирма акторами, які доводять що, для того щоб створити гарну виставу, акторам багато не треба, а тільки запал, величезне бажання грати, величезне розуміння режисерського задуму і наснага, щоб це втілити.
Помітно, що актори щасливі з того, що грають на сцені. Від них просто дух перехоплює. Звісно, що перетворити таку притчу на справжнє дійство досить важко, але режисеру це вдалося. Надзвичайно приємна сценографія. Режисер вигадала іронію в костюмах, в деталях, які створюють повноцінну картину театрального дійства. Актори зіграли настільки віртуозно, що виставу можна брати за приклад”. |
 |
Тетяна Умріхина: Дуже народний, дуже фольклорний, дуже простий виступ. Але режисерський задум торкнув глядача, зробив його співучасником цього вертепу. Хороша робота акторів. Звісно, можна було й коротше, але, загалом, я вважаю, спектакль вдався.” |
 |
Людмила Томенчук: “Я з великим задоволенням дивилася цю виставу, незважаючи на те, що я рідко сміюся в театрі. Слід відзначити хороший ритм, без якого хорошої вистави бути не може. Чудова музика, актори пластичні, добре танцюють і розмовляють теж добре, незважаючи на те, що знаходяться в постійному русі. Вони грають із натхненням. Навіть екзотична собака, присутність якої суперечить театральним канонам, не зашкодила цій виставі.” |
 |
Людмила Шевченко: “Яскрава, весела вистава. Дуже багато прекрасних знахідок. Але неточно заявлено жанр, адже це не просто комедія, а народна комедія. А за формою - вистава-репетиція. В такому випадку можна було б робити що завгодно, і все було б виправдано. Тому й стилістика часто невитримана. Актори чудові, органічні, кожен на своєму місці. Але в другій половині дія почала трішки буксувати. Досить хороша вистава, як для молодого режисера, але над деякими моментами варто подумати.” |
 |
Ніна Бічуя: “Я би цю виставу стиснула, як гармошку посередині. Там був трохи провальчик. Дуже хороше оформлення: конструктивне. Вони використовують кожну деталь, яка там є. Подивитися цю комедію вартувало, щоб просто посміятися. Це - жарт, який має право на існування на сцені, навіть якщо він без моралі.” |
 |
Роман Іваничук: “Це - комедія-жарт. Якщо чортівщина, то це від Гоголя, а ця п’єса від Стороженка. Якщо люди так аплодують, то значить така комедія потрібна глядачеві. Я не бачу тут глибшої комедійної філософії, яка б примушувала мене думати. Натомість вона примушувала мене щиро сміятися.
Добре, що така вистава є. Я вважаю, що з нею варто було їхати сюди. Водночас я не можу сказати, що на нашому фестивалі вдалися комедії. До прикладу, у першій комедії з Ніжина мені не сподобалося друга дія, від якої несло вульгарщиною. Вбивають чоловіка - це не сміх. А тут я не бачу мети. Для чого Чорт так добивався, щоб чоловіки мовчали? Тільки для того, щоб зал сміявся.” |
 |
Микола Данько: “Весело, дотепно, але було б ще це дозовано. Бо ти ще не встиг все засвоїти, а тут вже і новий жарт. Браво актору, який виконував роль Чорта.” |
Оцінка глядачів: 
4,2
