|
Ніна Бічуя: “Вистава щира. Актори, знають, що роблять. Баба-яга розкішна. Іноді стає страшно коли актори грають свої ролі нещиро, тут цього не було все гралося для дітей. Відчувається різниця між телебаченням, тими страшними Бабами-ягами, які з’являються на очах. Мені сподобалось, як діти несли квіти - відчувається контакт, відбувається виховання їхнього смаку”. |
|
|
|
Лариса Кадирова: “Вітаю коломиян і їхній театр з прем`єрою. Оскільки я беззастережно люблю цей театр, обличчя, голоси, відкритість і щирість, говорити про щось просто недоречно, мені все сподобалось. Вони молоді, красиві, сповнені енергії. І діалог який іде до залу мені імпонує”. |
|
|
|
Микола Данько: “Як на мене, щодо сценографії, то можна було б вирішити не в натуралістичному стилі, а, як підказала Кадирова Лариса Миколаївна, в стилі Марії Приймаченко. Тоді, мабуть, було б трохи веселіше. Та взагалі позитивне враження, діти такі вистави люблять і гарно сприймають. Такі роботи потрібні, тому що це - класика, це - українська казка. І от така інтерпретація з танцями, піснями виглядає гарно.” |
|
|
|
Юрій Мельничук: “Мені видається, коломийський театр дуже чесно працює з маленькими глядачами. Вони намагаються робити гарну виставу, щоб підготувати собі в майбутньому уже дорослих глядачів. Можливо, були певні огріхи драматурга в тому, як побудована казка. Але театр намагався мінімізувати ці моменти і зробити дійство, яке б сподобалось маленьким глядачам. Дітей потрібно виховувати на своїх, рідних національних традиціях, на героях, які їм знайомі ще з дитячого садочка. Думаю, дуже корисна вистава, яка прагне підготувати дітей до дорослого сприйняття театру. Вітаю колектив з вдалою роботою.” |
|
|
|
Алла Підлужна: “Ця вистава приклад традиційної казки, в тому розумінні як звикли в театрі грати ще колись. Такі театральні казки були в моєму дитинстві. Немає авангардного нового погляду на театр, все вирішено в класичному стилі. Хотілося якихось нових поглядів, тому що діти бачать надзвичайно яскраві мультфільми і живуть в епоху нових технологій, і, можливо, це їм здасться надто схематичним і в чомусь примітивним, а, можливо, дітям необхідна жива енергія акторського виконання.
Щодо акторського виконання - найяскравіший образ Баби Яги. Негативні образи гарно виконані, бо там є що грати. А ролі добрих героїв досить схематичні і їх легко можна впізнати. Я вважаю, що ту міру умовності і реальності треба було чіткіше знайти в казці. У сценах аж надто переважає умовність. Спілкування акторів не між собою, а на зал не завжди доречне, і не завжди знаходить відгук глядачів, тобто дітей треба підготувати до діалогу. Спілкування з залом - недостатньо, треба ж і між собою говорити.
Були гарні пісні, живе виконання є плюсом вистави, бо зазвичай ці голоси пишуть на фонограму і актори тільки відкривають рота.
Зіграли на те, що дітям сподобалась ця казка про вічну перемогу добра над злом”.
|
|
|
|
Тетяна Умріхина: “Вважаю, це хороша, добротна постановка,в найкращих традиціях казкового мистецтва. Дуже сподобалася гра акторів, особливо Баба Яга. Реакція глядачів, коментарі малят, як ніщо інше кажуть про проникливість п’єси до дитячих сердець. Це те, що треба! |
|
|
|
Людмила Томенчук: “Це друга вистава - справді прем’єра. Артисти в дуже хорошому стані. Вони і пластичні, і співучі - хороші коломийські артисти. Мені здалося, що перша половина вистави була трішки важкуватою. Я думаю, що причиною цьому було те, що показують цю виставу лише вдруге. Вони зіграються, вистава буде моторнішою, і тоді все буде гаразд. Мені сподобалось.” |
|
|
|
Людмила Шевченко: “Вистава справляє чудове враження - вона світла, добра, завершена, цілісна. Тут присутня одна особливість, про яку часто забувають - музика, танок повинні продовжувати дію. Цікаво все. Також хороша режисура, адже на сцені немає нічого зайвого, місце дії не заважає самій дії. Ви бачили, як реагували діти - вони допомагали позитивним героям, були учасниками вистави. Я б хотіла, щоб таких вистав було більше, адже вона відповідає всім засадам українського театру - вона добра, світла і має виховні засади, що так необхідно дітям.” |