Минулого тижня з гастролями до Сміли приїздив Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І. Озаркевича, який є найстарішим театром Галичини і відкрив цього року вже 165-й театральний сезон. Презентована вистава “Мораль пані Дульської” припала до душі багатьом смілянам. По завершенні вистави ми поспілкувалися із заступником директора Коломийського театру Оксаною Мегерко.
- Оксано Михайлівно, скажіть, театральна трупа Коломийського театру постійно гастролює протягом сезону чи виступ у Смілі можна вважати одиничним виїздом?
- Не можна сказати, що наш приїзд до іншого міста є одиничним, тому що від початку цього року в нас вже були трьохтижневі гастролі в Італії, де ми виступали в Помпеї, Неаполі, Касерті з такими виставами, як комедія “Як наші діди парубкували” і “Гуцульський вік”, режисером якої є директор нашого театру, заслужений артист України Дмитро Іванович Чиборак. “Гуцульська вік” - це вистава з наших країв, яку можна показувати закордоном, тому що навіть без знання мови вона сприймається глядачем, він бачить такі обряди, як Різдво, Великдень, весілля. Крім гастролей, у нас також відбуваються Всеукраїнські театральні фестивалі, куди запрошуються дуже багато театральних колективів, в тому числі й закордонних.
- Певно, ідея співпрацювати з польським театральним режисером виникла у вас не випадково, адже ми знаємо, що виставу “Мораль пані Дульської” поставив саме він.
- Так, виставу “Мораль пані Дульської” поставив польський режисер Мирослав Седлєр, який є директором Ельблонгського театру. При цьому театрі є українсько-польське товариство, яке проводить фестивалі української культури. Там є дуже багато людей, які жили раніше в Україні, вони розмовляють українською мовою і бережуть українську культуру. Наприклад, на 46-й дитячий фестиваль української культури, де українською мовою виступали діти з Польщі, всі прийшли у вишитих сорочках. Сидячи в залі, я плакала, бо це було надзвичайно зворушливо. Коли ми були в Польщі, в нас і виникла думка: запросити до нас в театр відомого польського режисера Мирослава Сєдлера, щоб зробити постановку вистави “Мораль пані Дульської”. Автор п’єси Габріеля Запольська є за національністю полькою. І хто краще польського режисера впорається з таким матеріалом? Хто краще зможе відтворити менталітет польської родини, дух польського міщанства початку 20 сторіччя…
- Під час перегляду вистави виникла думка, що всі актори надзвичайно вдало підібрані. Чи відразу вдалося затвердити виконавців усіх ролей?
- Наші актори - це професіонали. Вибір акторів на ролі - прерогатива режисера. Це, якщо хочете, його бачення образів майбутньої вистави. Не даремно говорять, що вдалий підбір акторів - це пятдесят відсотків успіху вистави. В цій виставі Мирослав Сєдлер зробив такий вибір. На мою думку, досить вдалий.
- Наскільки часто Коломийський театр ставить нові вистави?
- На рік у театрі ми ставимо 7-8 прем’єрних постановок: це вистави і для дітей, і для дорослих. Особлива увага у нас - дитячій аудиторії. Глядачів потрібно виховувати тоді, коли вони знають і відчувають ту ауру, яка є в театрі. Якщо дітей привчити до театру, то пізніше, коли вони виростуть, вони вже не зможуть без цього.
- А за рахунок чого вашому театру вдається розвиватися, ставити нові постановки? Адже не секрет, що зараз доволі складна фінансова ситуація в сфері культури…
- Дійсно, на даний час у нас приміщення, яке було збудоване в другій половині 19 сторіччя. Воно вже не відповідає сучасним вимогам. Цього року, дякуючи голові облдержадміністрації Михайлу Васильовичу Вишиванюку, очікується реконструкція і добудова приміщення театру. Це єдине на що театр сподівається на допомогу держави. Що стосується нових постановок, то театр їх здійснює за власні кошти. Хотілося, звісно, б мати спонсорів, меценатів. Однак, на даний час, це тільки мрії.
- Нам насправді дуже приємно, що театр, який гастролює в Італії, Польщі, приділив також увагу і Смілі.
- Зараз ми вже їдемо додому, тому зізнаюся: в мене є таке відчуття, що я не хочу покидати Смілу. Тут я відчуваю глядача, з ним не хочеться прощатися.
- А чи є гастролі у Смілі вигідними для вас з фінансової точки зору? Зрозуміло, що поїздка до Польщі, наприклад, може принести більший заробіток.
- Ми не ставимо перед собою таку мету, ми не є заробітчанами. Ми хочемо донести глядачам театральне мистецтво. Ясна річ, потрібно перекривати витрати, тому що ми не можемо допустити “мінус”. Але для мене найбільше щастя бачити задоволені очі глядача після перегляду вистави. Це для мене найбільша оцінка.
- Наостанок хочеться поставити питання, яке цікавить багатьох смілян після перегляду вистави: коли ми зможемо побачити виступ Коломийського театру у Смілі наступного разу?
- Ми вже мали розмову з керівниками вашого міста, є певні домовленості щодо подальшої співпраці. Але поки що потримаємо інтригу. Я думаю, що глядач буде нас чекати, а ми із задоволенням знову приїдемо до Сміли на гастролі.
