Символічно, що новий 165-ий театральний сезон розпочався з прем’єри дитячої музичної казки «Мауглі» за мотивами твору Редьярда Кіплінга. До театру збіглися найвідданіші наймолодші глядачі. З їхньої реакції стало зрозуміло, що вистава вдалася на славу.
– Мені дуже сподобався Каа. Він був дуже кумедним, – поділилася враженнями семирічна Іринка. – Деколи було страшно, але я знала, що вкінці все буде добре. Мама Іринки також залишилася у захваті від вистави. За її словами, насолоду від перегляду дитячих вистав отримує не лише донька, але й вона сама. Кожного тижня театр пропонує цікаву виставу. Іринці, як личить справжній театралці, має свої улюблені казки, які ніколи не пропускає. Дівчинка каже, що «Мауглі» неодмінно додасться до цього переліку.
Неозброєним оком було видно, що ця вистава якась інакша. В першу чергу це завдяки цікавій режисурі Дмитра Мельничука. Він створив музичний супровід, який підкреслював відчуття, що ти посеред джунглів. Режисер добре спрацювався з молодим колективом, тому в результаті отримали чудову виставу. «Коли поступила пропозиція поставити тут виставу, я не вагався, – розповідає про початок співпраці з Коломийським театром Дмитро Мельничук. – Тим більше, що половина трупи є моїми добрими друзями.»
Дмитро Мельничук зізнався, що йому настільки добре в стінах нашого театру, що зовсім зникло бажання повертатися у свій рідний Волинський театр. Більше того, він посватався до Коломийського театру, зізнався йому у вічному коханні і відданості. Каже, що ночами не спить і мріє залишитися у Коломиї. «Коломия не є провінцією. Це доволі прогресивне містечко, в якому затишно. Я думаю, що якби я прийшов до цього міста і цього театру, то тут би ще більше все зрушилося з місця.», – поділився думками молодий режисер.
Повертаючись до вистави, варто зазначити, що в ній грають зовсім нові обличчя для коломийського глядача. Нова кров і новий погляд теж цікаво вплинули на виставу. Прем’єра «Мауглі» стала дебютним майданчиком для молодої актриси Оксани Гордзій. Вона чудово впоралася з роллю гордої Багіри. Без сумніву, цей образ припав до душі дівчині, настільки органічно вона поводила себе на сцені. Інші актори теж дебютували з успіхом. На поклоні, в кінці вистави вони отримали квіти та цукерки від дітей, а тому із завданням впоралися.
Окрема розмова про хореографію казки. Тут теж відбувся дебют Тетяни Чичук, художнього керівника танцювального колективу «Ерідан». Вона вперше працювала з Коломийським театром і, судячи з результату, успішно. Рухи та пластика були настільки тваринними, що діти повірили і часом вовкам підвивали, а часом, як мавпочки, на кріслах підстрибували. Особливо сподобався біг вовків. Виникала ілюзія, що ті вовки дійсно мчать з шаленою швидкістю через джунглі.
Актори зазначали, особливо новачки, що були здивовані таким високим темпом і такою великою кількістю рухів. На сцені буквальні всі літали. Як і личило звірям, вони мало говорили, але багато рухалися. Діти з цікавістю спостерігали за всім, що відбувалося на сцені.
Завершували образ вистави цікаві костюми. Деякі з них нагадували маскувальний спецодяг командос. Звірі – вони ж такі – непомітні.
Підводячи риску під всім вище написаним, хочеться з радістю констатувати, що театр працює без зупину. Він набрав швидкість, як той локомотив, мчить і вже його не спинити. Переконана, що цікавий початок сезону передрікає всім театралам вельми насичений новими феєричними постановками рік.
