У жовтні 1848 року засновник першого українського театру на західноукраїнських землях отець Іван Озаркевич привіз Коломийський театр до Львова, де коломийці зіграли перед делегатами “Собору руських учених” виставу “Дівка на виданні, або На милування нема силування” за п’єсою І.Котляревського “Наталка Полтавка”.
Ця подія започаткувала український театральний рух у місті Лева, звідки він перекинувся до Перемишля й Тернополя. Вчора же коломийці на Тернопільських театральних вечорах представили на суд тернопільського глядача виставу-містерію “Вій”
Містерія поставлена за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя. Головний герой Хома Брут зовні схожий на самого письменника. У виставі використано екстремальні декорації. Весь спектакль відбувається на дерев’яному помості, що напівпохилений, а тому, танцювати чи просто пересуватись по ньому акторам, мабуть, не просто. Автори постановки змінили завершення п’єси: Хома залишився живим, але за третю ніч постарів на років сорок.
У постановку коломийського театру введено двох нових персонажів: янголів Білого та Чорного, які впродовж всього дійства немов би керують всіма дійовими особами на сцені.
Три ночі, впродовж яких Хома відчитував панночку-відьму, були поставлені у зростаючій динаміці. Першої ночі відьма намагалася хитрощами виманити Хому із магічного кола, що захищало його. Другої – на допомогу прийшла нечисть, третьої – обдурили Хому, щоб він не встиг намалювати магічного кола церковною свічкою.
Ще одним нововведенням стала відсутність Вія. Немає у виставі й летючої труни, як в деяких театрах. Це режисерське рішення. Зате хореографія коломийці унікальна, межує із екстримом, коли актори, що грали нечисть, показали надзвичайну грацію та гнучкість. Напевне, у цьому вони найкращі серед усіх робіт, представлених на “Тернопільських театральних вечорах”’2011.
До речі, виставатала вже ставала лауреатом ІХ Міжнародного фестивалю етнічних театрів національних меншин України, країн СНД та Карпатського Єврорегіону “Етно-Діва-Сфора” у Мукачевому та ХІ Міжнародного театрального фестивалю “Мельпомена Таврії” (м. Херсон) у номінаціях “Краще пластичне вирішення вистави”, “Краща чоловіча роль” та “Краща сценографія” і “Гран-прі” Першого Всеукраїнського театрального фестивалю сценічних першопрочитань “Коломийські представлення”. Талановитий режиссер ввів чимало цікавих, побудованих на контрастах, символів. У виставі не має, як ми вже зазначали, домовини з панночкою, не має села, церкви… Тут інше сценічне вирішення: чимало переплетених дощок, у яких автор вистави вбачає дороги, вистелені на людських кістках. І це, на його думку, шляхи, які спрямовують цих же людей до гріхопадіння.
Найбільший контраст у виставі – Білий і Чорний Ангели, які завжди поряд, борючись за привласнення душі. Контраст добра і зла несе в собі Панночка, вводячи в блуд головного героя Хому Брута. Ця роль, за режисерським задумом, розкриває філософію темної сили. Найдавніший театр Галичини продемонстрував яскраво як необхідно ставити класику у сучасному розумінні.
Насолодитись унікальною українською автентику, костюмами, вдалою хореографією, виконанням національних пісень можна у відеонарізці.
