Афіша


Вакансії у театрі:

- художник з освітлення,

- завідувач художньо-постановочної частини,

- адміністратор,

- машиніст сцени,

- водій автобуса.

 

Адреса театру: 78203, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Вічевий Майдан, 7

Телефони для довідок: (03433) 47844; 50441. 

Колективне бронювання за телефонами: 096 651 03 82, 099 198 57 70

e-mail: kolteatr@gmail.com

Усі новини

«Тричі мені являлася любов…». Актори Коломийського театру потішили прем’єрою.

25 серпня 2024 р.

Артисти Коломийського та Херсонського театрів презентували спільну постановку

14 серпня 2024 р.

Понад 120 дітей Коломийщини взяли участь у районному святі до Дня захисту дітей

02 липня 2024 р.

ХІІІ Всеукраїнський театральний фестиваль «Коломийські представлення», присвячений 175-річчю театру

17 грудня 2023 р.

У Миколаєві назвали лауреатів Міжнародного театрального конкурсу Ноmo Ludens

12 жовтня 2021 р.

Озарківчани показали виставу "СТО ТИСЯЧ" у Ладижині

04 жовтня 2021 р.

Коломиський театр привіз нагороду з фестивалю "Вересневі самоцвіти"

26 вересня 2021 р.

Примадонна галицьких театрів

08 жовтня 2011 р.

З0 грудня виповнюється 150-років від дня народження Іванни Біберовичевої - талановитої української театральної актриси 19 століття.

Іванна Біберовичева (в дівоцтві Королевич) жила і творила театральні образи в часи, коли не було кінематографа й інших засобів реєстрації подій, зокрема, акторської майстерності. Тобто театрознавці сьогодні не можуть реконструювати стиль гри, артикуляцію, тембр голосу, емоційність акторки, про яку згадуємо. Залишається єдине джерело – тогочасні театральні рецензії і спогади сучасників.

Виходячи з тієї джерельної бази, яка доступна, можна зробити висновок, що Іванна Біберовичева була непересічною обдарованою особистістю з чудовими природніми даними, причому, прекрасно інтегрованою до театру з дитинства. Вона від 13 років була на сцені. Досить рано з невідомих нам причин померли її батьки. Виховував дівчинку старший брат Михайло. Його дружиною була Теофілія Рожанковська, яка грала на сцені під псевдонімом Романович, а потім стала директрисою театру. Трупа часто переїжджала, Іванна постійно знаходилась за лаштунками. Оскільки вона мала добру пам’ять, вивчила весь репертуар театру. Коли підросла, її почали задіювати в епізодах, масових сценах.

На її формування як актриси значний вплив мав приїзд в Галичину на запрошення “Руської бесіди” в 1875 році Марка Кропивницького. Він сам грав на сцені і навчав акторів. Достеменно відомо, що у цей період Іванна була там. Певно, вона багато навчилася у Кропивницького. Бо вже наступного року стався відомий випадок, описаний у всіх спогадах, який вивів її на велику сцену. Грали виставу “Гнат-приблуда” за Ісидором Воробкевичем. Актриса, зайнята в головній ролі, захворіла. Вистава була під загрозою зриву. Треба було повертати гроші за квитки. Почали шукати, хто б міг її замінити. Але виявилось, що цієї ролі не знає ніхто. І тут 15-літня Іванна зголосилася зіграти. І вона цю роль безпомилково зіграла до кінця. Всі зрозуміли, що це все не випадково і в театрі з’явилась молода талановита актриса.

1876 року Іванна зіграла першу велику роль, і з того часу почала стрімко розвиватися. Вона створила цілу низку яскравих образів у виставах за творами української і зарубіжної драматургії, була першою виконавицею жіночих ролей у виставах за творами Марка Кропивницького. Грала під псевдонімом Ляновська аж до заміжжя у 1879 році з актором Іваном Біберовичем.

Іванна Біберовичева грала в театрі від 15 до 31 року. Це маленька дистанція для актриси. Але коли подивитися, скільки ролей і як вона зіграла, – це величезна робота.

Іван Франко, який живо цікавився театром, знав обох Біберовичів. Іванні письменник подарував свою збірку “В поті чола” з автографом, що робив (за спогадами) дуже рідко.

У кінці 80-х років 19 ст. Біберовичі з трьома дітьми оселилися в Коломиї, яка була центром громадського і театрального життя. Відтоді Іванна Біберовичева фактично залишила театр, і лише зрідка виходила на кін. 7 березня 1937 року громадськість організувала у залі Ощадної каси відзначення її 75-річного ювілею, на який приїхав колектив театру “Заграва” та весь театральний бомонд, подія була описана у тодішніх часописах. В тому ж році актриса померла. У вересні 1937-го року її поховали на коломийському цвинтарі.

Автор: Богдан ВОЛОШИНСЬКИЙ
Tweet