БІБЕРОВИЧ
Іван
(21.08.1854 – 15.11.1920 р.р.)
Народився в м. Коломиї. Український актор, режисер і директор українського театру в Галичині.
Навчався у Тернопільській гімназії, а згодом став актором першого професійного театру в Галичині – театру товариства “Руська бесіда”. У 1881-1889 роках разом з Іваном Гриневецьким очолив цю культурну установу. Усвідомлюючи, що своїм репертуаром галицький театр відставав від потреб сучасності, директори вирішили вивести на сцену твори тогочасних наддніпрянських письменників – М.Кропивницького, І.Карпенка-Карого, М.Старицького та ін. І незабаром їх театр виходить на одне з чільних місць в культурно-освітньому процесі на західноукраїнських землях. Його швидке мистецьке зростання довело австрійсько-польській знаті самодостатність української мови, літератури, мистецтва загалом. Театр постійно перебував у полі зору прогресивних діячів Галичини. Зокрема, збереглася переписка Івана Біберовича з Іваном Франком, який був палким шанувальником українського театрального мистецтва. Діяльність Івана Біберовича стимулювала розвиток музики, літератури, критики, суспільної думки. Театр за дирекції Гриневецького – Біберовича користувався заслуженою славою і великою любов’ю публіки, адже об’єднав у собі високохудожній репертуар, режисуру та сценічні сили. Та з початком 90-х років театр знову занепадає. Біберович залишає сцену і переїжджає до Коломиї, яка на той час вже мала давні театральні традиції. Саме їй судилося стати колискою масового українського театрального руху, який охопив українське населення Галичини після 1848 року. Тут Іван Біберович працює касиром в «Ощадній касі», в залі якої ставить свої вистави коломийський театр і стає одним із керівників літературно-драматичного товариства імені Г. Квітки-Основ’яненка. На жаль, історія зберегла небагато свідчень про режисерську роботу Івана Біберовича на коломийській сцені. Так, достовірно відомо, що Іванна Біберович виконала головну роль у комедії Р. Чинарова «Дорогий поцілунок» (1902 рік) режисером якої був Іван Біберович. Зокрема, в рецензії на виставу, яка була опублікована в газеті «Галичанин» за 1902 рік зазначено: «І. Біберович, бувша першорядна артистка малоруського театру, яка виступила в ролі Марії… створила майстерно тип вередливої дами. Гра п. Біберович викликала часті і гучні прояви визнання, вона нагадувала мимоволі кращі часи нашої, сьогодні збіднілої провінціальної Мельпомени…». Можливо, враховуючи дружні стосунки Івана Біберовича та Івана Франка, той був режисером першої вистави за п’єcою «Будка ч. 27», прем’єра якої відбулася в Коломиї (1902 р.). Однак, це тільки припущення, яке, на жаль, не має жодних підтверджень. Також Іван Біберович режисерував вистави аматорського театрального гуртка товариства “Руський жіночий кружок у Коломиї”. Тут, в Коломиї, Іван Біберович збирав матеріали з історії галицького театру. Він готував їх до друку, але видати його не встиг.
Як актор Біберович відзначався в ролях лірико-драматичного плану:
Петро («Наталка Полтавка» Котляревського),
Гриць («Ой не ходи, Грицю…» Старицького),
Борис («Гроза» О. Островського)
Назар Стодоля («Назар Стодоля» Т. Шевченка).
